Винахід зброї масового знищення, неетичні експерименти та екологічні катастрофи – усе це наслідки наукових досягнень. З огляду на всі ці ризики, чи можна уявити, що в майбутньому ми вирішимо припинити наукові дослідження? Чи має сенс продовжувати витрачати ресурси на пізнання невідомого, коли ми не можемо впоратися навіть із відомими проблемами? Про це розповість "Дивогляд" із посиланням на What If.
Думка філософів і вчених
Так, сама думка про таке припинення виглядає надто фантастично. Але іноді схожі ідеї змушують замислитися над реальними викликами та можливостями.
Упродовж століть людство завжди рухалося вперед, керуючись своєю цікавістю, рідко зупиняючись, щоб обміркувати всі наслідки. Але чи завжди переваги перевищують недоліки?
Отже, давайте розглянемо "плюси і мінуси" науки. З одного боку, вона вирішує проблеми нашого повсякденного життя, допомагає долати суспільні виклики, впливає на політику та пояснює природні явища.
З іншого боку, наукові дослідження можуть бути надзвичайно дорогими, шкодити довкіллю, створювати продукти, небезпечні для людей, і навіть призводити до створення руйнівних технологій.
Публікація в журналі New Scientist зібрала різні погляди на те, чи варто нам продовжувати займатися наукою. Один із філософів із Університету Нью-Йорка вважає, що дослідження варто зосередити лише на прикладних науках, таких як медицина, що приносять явну користь суспільству.
Натомість британські науковці з Лестера стверджують, що не варто обмежувати наукові дослідження лише вузькими напрямками. Історія показує, що невідомо, з якого наукового відкриття може з'явитися наступне важливе практичне застосування.
Ба більше, навіть якщо ми вирішимо зупинити наукові пошуки, зробити це одномоментно майже неможливо. Це потребуватиме поступової відмови від досліджень у багатьох галузях.
Але хто вирішуватиме, від яких досліджень варто почати відмовлятися? Будь-яке вибіркове припинення може призвести до небезпечного політичного втручання.
До того ж важко уявити, що всі країни світу зможуть домовитися припинити свої наукові програми та дотримуватися цього рішення. Якщо ж наука дійсно зупиниться, це призведе до того, що людство більше не буде розвиватися. Без нових ліків, сучасних гаджетів, знань про всесвіт чи океани, а також без технологій для порятунку планети, ми залишимося на місці.
Отже, очевидно, що відмова від науки – це не вихід. Проте ми можемо вдосконалити підходи до неї. Щоб мінімізувати негативні наслідки наукових досліджень, дослідник з Університету Сассекса запропонував три ключові принципи.
По-перше, кожне рішення повинно прийматися відповідально та обережно. По-друге, у процес мають бути залучені звичайні люди, щоб вони мали можливість висловити свою думку щодо технологій, які ми обираємо, інновацій, що підтримуємо, та наук, на які робимо ставку.
Що ви думаєте? Як забезпечити, щоб наука приносила більше користі, ніж шкоди?
Раніше "Дивогляд" розповідав про те, що було б, якби Земля була єдиною планетою в Сонячній системі.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
