Вчені в Австралії планували простежити за переміщеннями п’яти сорок за допомогою GPS-трекерів, але птахи несподівано втрутилися в експеримент
Уже в перші години після встановлення пристроїв вони почали клювати кріплення одна в одної та допомагати позбавлятися трекерів. Про це розповідає "Дивогляд" із посиланням ecoticias.com.
Незвичайний випадок стався в Квінсленді, на узбережжі Саншайн-Кост. Дослідники кілька тижнів привчали місцевих сорок прилітати до годівниці, а потім спіймали п’ятьох птахів – трьох дорослих і двох молодих.
Кожній сорочці встановили кільце для ідентифікації та невеликий GPS-пристрій із кріпленням. Загальна вага конструкції становила близько 2,7 грама. Система була спеціально розроблена так, щоб її можна було від’єднати за допомогою магніту біля годівниці. Це мало дозволити дослідникам забирати трекери без повторного відлову птахів.
Однак сороки знайшли інший спосіб.
Птахи почали "рятувати" одна одну
Першою намагалася позбутися пристрою молода сорока. Вона клювала власне кріплення, намагаючись його зняти. Незабаром до неї приєднався інший молодий птах, який почав допомагати.
Згодом до процесу долучилася доросла самка, яка вже не мала трекера. Приблизно за десять хвилин їй вдалося звільнити іншу сороку від пристрою.
Дослідники також спостерігали, як дві дорослі сороки разом намагалися зняти трекер із третього птаха. Під час цього вони навіть упали з лінії електропередачі, але перебралися на дерево й продовжили свої спроби.
Наступного дня GPS-пристрої залишалися лише на двох сороках. Під час подальших спостережень науковці знаходили птахів із ідентифікаційними кільцями, але вже без трекерів.
Загалом дослідники безпосередньо бачили щонайменше чотирьох сорок, які намагалися допомогти іншим позбутися пристроїв.
Чи справді сороки діяли навмисно?
Автори дослідження припустили, що така поведінка може свідчити про здатність сорок до співпраці та розв’язання нових проблем. Особливо цікавим є те, що птахи допомагали іншим особинам, хоча самі не отримували очевидної негайної вигоди.
Втім, робити однозначні висновки про "порятунок" одна одної науковці не стали. Дослідження було невеликим пілотним спостереженням лише за п’ятьма птахами, тому воно не дозволяє визначити, наскільки поширеною є така поведінка.
Також невідомо, що саме спонукало сорок знімати трекери. Вони могли навмисно шукати слабке місце конструкції, а могли просто намагатися видалити незнайомий предмет із тіла іншого птаха під час взаємного догляду.
Сороки вже дивували вчених своїми здібностями
Цей випадок не є єдиним свідченням складної поведінки австралійських сорок. Попередні дослідження показували зв’язок між соціальним життям цих птахів та їхніми когнітивними здібностями.
Зокрема, дослідники спостерігали за 56 дикими сороками із 14 груп у Західній Австралії. Птахи, які жили у більших групах, краще виконували низку завдань, пов’язаних із самоконтролем, навчанням, адаптацією до нових правил і запам’ятовуванням інформації.
Це не доводить, що саме розмір групи пояснює поведінку сорок із Квінсленда. Проте результати додають контекст до спостереження за їхньою здатністю швидко реагувати на незвичайні ситуації.
У результаті експеримент із GPS-трекерами не дав ученим запланованої карти переміщень птахів. Натомість він показав іншу важливу річ: обладнання, яке використовують для спостереження за соціальними тваринами, може впливати не лише на окрему особину, а й на поведінку всієї групи.
І цього разу сороки виявилися готовими скористатися слабким місцем конструкції раніше, ніж дослідники встигли отримати потрібні їм дані.
Раніше "Дивогляд" розповідав, що війна знищує біотопи птахів.
Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.
