У лісостеповій та степовій зонах країни зникають біотопи – природні середовища, у яких звикли жити та розмножуватися птахи. Про це розповів орнітолог, співробітник Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України Геннадій Фесенко в коментарі для "Главком", повідомляє "Дивогляд".
Степи та ліси горять
За словами вченого, бойові дії тривають переважно в степовій зоні – на території Херсонської, Запорізької, Донецької, Луганської областей, а також частково зачіпають лісостеп – північ Харківської та схід Сумської областей. У цих регіонах колись створили полезахисні лісосмуги, які стали прихистком для багатьох лісових птахів. Проте нині вони перетворилися на небезпечні ділянки для військових.
"У степах давно було закладено полезахисні лісосмуги, які сприяли поширенню лісових птахів. Нині у лісосмугах супротивникам легко сховатися. Тож через бойові дії ці насадження часто випалюються з обох боків – як московитськими, так і українськими військами", – пояснив Фесенко.
Знищення таких насаджень призводить до втрати місць гніздування для багатьох видів. Окрім лісосмуг, зникають і такі види птахів, як вівчарики, дрозди, сорокопуди, кропив’янки та інші.
Це переважно дрібні комахоїдні птахи, яким потрібні належні умови для розмноження. Оцінити масштаби втрат для цих видів наразі складно – точні дані можна буде отримати лише з часом.
Як приклад впливу бойових дій на птахів, Фесенко навів дослідження, проведені під час окупації Київщини в березні 2022 року.
"Є такі дослідження, що під час окупації, яка тривала в Київській області зокрема у березні, відзначено суттєве зниження активності гніздування", – додав він.
Особливо показовим є випадок поблизу Бородянки. Тут під час обліку пар білих лелек з’ясувалося, що якщо до війни 12 гнізд були заселені на 90%, то в 2022-му через вибухи, шум і спалахи птахи заселили лише два гнізда.
"Успішність гніздування цих двох пар лелек лишається невідомою. Лише у 2023-му, через рік після окупації, кількість птахів, що загніздилися, повністю відновилася. Отже, зменшення сталося внаслідок прямого впливу бойових дій", – наголосив орнітолог.
Фесенко також навів історичний приклад, який демонструє, як війни впливають на птахів. Мова йде про горихвістку чорну.
"Горихвістка чорна віддавна характерна для гірських районів Європи. З часом птах почав заселяти населені пункти, сприймаючи будівлі як скелі, де можна знайти місця для гніздування.
Після Другої світової війни в Києві, на руїнах, чисельність горихвістки чорної значно зросла. Потім ці птахи розширили ареал на північ, схід, південь. Умови після війни, хоч і жахливі для людей, сприяли поширенню виду птахів", – пояснив експерт.
На думку Фесенка, екологічні наслідки бойових дій можуть бути масштабними, особливо на територіях, де війна триває довго. Проте, якими саме вони будуть, можна буде зрозуміти лише з часом.
Раніше "Дивогляд" розповідав про те, як війна вплинула на життя горобців в Україні.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
