Генетичний аналіз 521 мамонта

Генетичний аналіз сотень решток вовнистих мамонтів, знайдених по всій Євразії, привів археологів та генетиків до несподіваного висновку. З'ясувалося, що мисливці Льодовикового періоду віддавали виразну перевагу полюванню на самок, майже не чіпаючи великих поодиноких самців. Чому давні люди обирали саме таку, на перший погляд, значно ризикованішу здобич – науковці поки остаточно відповісти не можуть. Про це повідомляє "Дивогляд" із посиланням на Earth.com.

Стоянки проти дикої природи: про що розповів генетичний код 521 тварини

Міжнародна команда вчених провела масштабне дослідження, вивчивши генетичний матеріал із зубів, бивнів та кісток 521 вовнистого мамонта. При цьому для 448 тварин аналіз ДНК провели вперше.

Зіставивши ДНК поодиноких викопних знахідок із кістковими звалищами на місцях прадавніх поселень віком від 20 до 30 тисяч років, дослідники виявили чітку розбіжність:

• Поодинокі рештки у дикій природі – переважно належать самцям, які, імовірно, гинули на самоті через травми, вік чи природні пастки;

• Скупчення кісток біля стоянок людей – абсолютну більшість знахідок у межах людських таборів становили саме самки.

Зручна маршрутизація чи смертельний ризик: чому вибір падав на самок

На багатьох розкопаних стоянах археологи зафіксували незаперечні свідчення активного розбору здобичі: застряглі в кісткових тканинах наконечники списів, численні надрізи та сліди розрубування туш. Утім, мотиви такої вибірковості залишаються предметом пальних дискусій у науковому співтоваристві.

Наразі розглядають дві основні версії:

• Прогнозованість міграцій – за аналогією до сучасних слонів, самки мамонтів пересувалися стабільними сімейними групами зі сталими сезонними маршрутами. Це робило їхні переміщення легко передбачуваними для мисливців;

• Менші габарити – самки були компактнішими за масивних самотніх самців, що могло створювати ілюзію легшої здобичі.

Утім, науковці одразу ж застерігають від поспішних висновків щодо другої гіпотези. Стадо із самками та дитинчатами відзначалося потужним колективним захистом, тому напад на таку групу становив колосальну загрозу для життя мисливців.

Аби розгадати цю прадавню таємницю, вчені планують розширити вибірку ДНК, детальніше встановити вік убитих тварин та повністю відтворити їхні міграційні карти.

Раніше "Дивогляд" повідомляв, що на Полтавщині археологи виявили бивень мамонта.

Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.