Найзагадковіший хижак Південної Америки

Понад чверть століття найзагадковіший хижак Південної Америки залишався практично невидимим для науки, заслуживши поетичне прізвисько "собака-примара". Втім, масштабний моніторинг за допомогою замаскованих камер у хащах Амазонії дозволив дослідникам вперше детально описати життя та звички коротковухого собаки. Про це повідомляє "Дивогляд" із посиланням на IFLScience.

594 кадри за 25 років: від музейних експонатів до наукового прориву

Протягом 25 років фахівці природоохоронної організації Wildlife Conservation Society (WCS) системно розгортали мережу автоматичних фотопасток на території Амазонської низовини в Перу та Болівії. Результатом цього тривалого "тихого полювання" стали 594 унікальні світлини.

До цього науковий світ володів лишень фрагментарними відомостями про вид: у розпорядженні вчених були приблизна карта ареалу, усього чотири музейні експонати та два зафіксовані випадки спостереження хижака в дикій природі.

Коротковухий собака має низку унікальних характеристик:

• Зовнішній вигляд – кремезна статура, короткі округлі вуха та хутро, колір якого коливається від темно-сірого до буро-червоного;

• Анатомічна особливість – шкіряні перетинки між пальцями лап, що є унікальною рисою серед усіх псових Амазонії та свідчить про пристосованість до болотистої місцевості;

• Природоохоронний статус – тварина є єдиним представником свого роду й не має близьких родичів. Вона внесена до Червоної книги МСОП як вид, близький до загрозливого стану, а її виживання напряму залежить від збереження амазонських лісів.

Денні мисливці, що обігнали ягуарів

Аналіз зібраного фотоматеріалу дав змогу спростувати низку стереотипів про поведінку "собаки-примари". Дослідники з'ясували, що коротковухий собака віддає перевагу саме денному способу життя, практично знижуючи свою активність до нуля у сутінках та на світанку. Науковці припускають, що такий розклад дозволяє уникнути прямої конкуренції з потужнішими нічними хижаками.

Найбільшою несподіванкою для зоологів виявилася реальна чисельність виду. Досі вважалося, що ці тварини надзвичайно рідкісні, проте дані фотопасток довели протилежне: в окремих районах щільність популяції досягає 15 особин на 100 квадратних кілометрів. Це означає, що на деяких локаціях "собаки-примари" зустрічаються навіть частіше, ніж ягуари.

Раніше "Дивогляд" розповідав, що у джунглях Амазонії помітили рідкісного "привида" лісу.

Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.