Українці, які опинилися за кордоном, продовжують відкривати для себе неочікувані сторони європейського життя
Зокрема, німецька система освіти суттєво відрізняється від звичної нам, виставляючи досить жорсткі вимоги до учнів ще на етапі початкової школи. Своїми спостереженнями щодо різниці у навчанні у ФРН та Україні поділилася авторка блогу "Біженка в Німеччині" (liudmyla.rusina), пише "Дивогляд".
Ранній розподіл: гімназія чи звичайна школа?
Головна відмінність німецької системи полягає в тому, що шлях до вищої освіти тут починає формуватися дуже рано. Блогерка зазначає, що у віці 10–11 років вкрай складно об'єктивно оцінити справжні здібності учня, проте саме наприкінці початкової школи визначається його подальша освітня траєкторія.
Авторка ділиться своїми враженнями доволі емоційно:
"Університети в Німеччині не для всіх. І вже в четвертому класі дитина тут майже приречена. Бо система освіти влаштована так, що тільки діти з високими оцінками можуть перейти до гімназії. Потім скласти абітур типу нашого ЗНО і вступити до ВУЗу. Але це теж ще не факт".
Звісно, шанс потрапити до університету залишається і після закінчення звичайної школи, однак українка підкреслює, що цей шлях буде значно тривалішим і набагато складнішим. З іншого боку, безумовним плюсом є те, що школярі мають змогу засвоювати матеріал у власному, комфортному для них темпі.
Чому німці не женуться за "корочкою"?
Порівнюючи європейський підхід з українським, авторка блогу звертає увагу на надмірну доступність вітчизняних університетів. Вона згадує часи, коли ледь не 70 відсотків українських випускників масово вступали до закладів вищої освіти. Українка висловлює сумнів щодо доцільності такого явища, адже на практиці величезна кількість дипломованих фахівців згодом просто не може працевлаштуватися за фахом.
У Німеччині ж наявність університетського диплома не є показником успішності. За словами блогерки, це зовсім не означає, що молодь не хоче розвиватися. Причина криється в іншому: місцевий ринок праці та система професійної освіти побудовані так, що людина може опанувати затребувану професію, здобути цінний практичний досвід і почати отримувати гідну зарплату ще безпосередньо в процесі навчання.
"Плюсів і мінусів багато в обох системах, але як на мене, німецька більш практичніша", – підсумовує авторка.
Раніше "Дивогляд" розповідав, чи загрожує українцям у Польщі примусова депортація.
Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.