До війни на Сході киянин Сергій Храпко збирав дитячі меблі для шкіл та садочків, ростив шестирічного сина і з дружиною чекав народження другої дитини. Та у січні його мобілізували до 30-ї механізованої бригади. 16 травня, в Артемівську що на Донечинні, Сергій та його побратими потрапили під мінометний обстріл. Чоловік дивом вижив, але втратив руку.
Окрім руки, чоловік втратив ще й ліву ногу. Осколок міни влучив у тазостегновий суглоб, почалося зараження крові. Лікарям довелося повністю ампутувати ногу.
На лікарняному ліжку головного військового шпиталю боєць вже три тижні. І щодня біля нього - його дружина: розповідає про домашні турботи, про сина і донечку.
Наталія Храпко, дружина військовослужбовця:
"Розповідаю про те, що одна росте балериною, другий - футболістом, тому нам треба ставити їх на ноги".
Та щоб це реалізувати, спочатку потрібно поставити на ноги їхнього батька. Лікарі ж робити прогнози щодо підопічного поки не поспішають.
Сергій Сапа, начальник відділення гнійної хірургії головного військового клінічного госпіталю
"Зараз потрібно завершити із хірургічною частиною проблеми, тобто загоїти рани. І після цього вчити по новому пересуватися, саджати на сидячу каталочку".
Після загоєння ран, Сергій потребуватиме протезування руки й ноги за кордоном. Скільки це коштує, дружина не береться казати, та знає, що це не дешево, і що така сума для сім'ї - непідйомна.
Та все ж подружжя не втрачає віри. Попри біль і відсутність кінцівок, боєць впевнений - його діти будуть жити "тільки в складі України, єдиної і неподільної, без всіляких там "ЛНРів", "ДНРів".
Діана Караульна, Олег Казикін, 5 канал
Реквізити для перерахування коштів на допомогу бійцю:
Номер картки "Приватбанку" - 4149 4978 3980 1752
Храпко Наталія Анатоліївна (дружина військовослужбовця)