Частина зловимисників сидить у мікроавтобусі "Газель" з номерами АН 6068 ИВ просто посеред вулиці, а решта - ховаються за будинками.

Жінки обурені тим, що бандити "взяли собі за моду прикриватись жінками і дітьми" – із контексту зрозуміло, що події відбуваються у житловому районі, по вулиці 20 років Жовтня. Місцеві мешканки вимагають від них забратись геть – "з нашого району і нашого міста" – не влаштовувати провокацій і "воювати там, де їх вітають".

З розмови випливає, що десь поряд стоїть міліція, але нічого не робить – "вони теж з "георгіївськими стрічками", як і ці…", обурюються жінки. Протягом сварки не лунає жодного слова про політику – лише страх перед початком боїв "там, де жінки і діти, де люди живуть".

Зрештою, краматорчанки прямо при терористах дзвонять на гарячу лінію СБУ і просять прислати армію – "нехай стріляють їх на х.р". Бандити у відповідь погрожують вийти і покласти обурених мешканок "мордой в пол", але погроз не виконують.

Конфлікт завершується тим, що злочинці втікають з вулиці через пропускний пункт промислової зони, де, на думку мешканок міста, розміщується їхній штаб. Жінки ж обіцяють пильнувати свою вулицю і знову вийти і прогнати бандитів, якщо ті з’являться.