І тут є два ракурси. Перший - повернутися до цивільного життя і не відчувати себе покинутим, бійцям мають допомогати соціальні працівники.  Другий - людям після  війни треба допомогти реалізуватися в професійному плані.

Тут є як історії проблемні, так і історії переможної сили духу. Наприклад, двоє вояків на війні втратили кінцівки, але не зламалися і стали  взірцем для інших. Десантники зараз в Академії сухопутних військ й готуються стати викладачами.

Сергію Романовському довелося змінити окопи на невеличкий кабінет в Академії сухопутних військ. У вересні торік під Щастям унаслідок бойового зіткнення з терористами військовий зазнав тяжких поранень. Праву ногу довелося ампутувати. 

Тепер двадцяти п’ятирічний капітан контролює документообіг у навчальному закладі. У майбутньому планує викладати розвідувальну підготовку для курсантів Академії сухопутних військ.

Колишній командир взводу 80-ї аеромобільної бригади Володимир Вишневський теж тепер працює в Академії сухопутних військ. Він  служив на Луганщині. Зазнав травм торік у жовтні під час розвідувальної операції поблизу 32-го блокпоста, коли його підрозділ вступив у бій з терористами.

Натепер в Академії сухопутних військ служать 10-ро військовослужбовців, які зазнали поранень на передовій.