34-річного чоловіка до війська мобілізували у лютому. З березня він служив неподалік селища Гранітне, поблизу Маріуполя. Там же 19 травня і прийняв свій останній бій. Під час зіткнення із терористами підірвався на ворожій міні. Віддати останню шану героєві прийшли не лише його рідні, але й побратими, волонтери, друзі та пересічні містяни. Без батька залишилися двоє дітей.

"19 травня у зв’язку з виконання військового обов’язку, ведення бойових дій, загинув під час виконання бойового завдання. Як відомо Тарас Шевченко загинув від осколочно-рваних ран, підірвавшись на фугасі", - згадує в.о. військового комісара Івано-Франківська Андрій Павлишин.

"Тарас не боявся смерті і не боявся небезпеки. Якби в нього був цей страх, його б не було там, та мабуть його б не було і в нашому батальйоні. І в цьому він дав приклад усім нас. А ще він був гарним товаришем і щирою людиною", - говорить військовослужбовець72-ї механізованої бригади ЗСУ Олександр Юренко.