Завдяки дії першого "металургійного" закону в Україні збільшилися поставки сировини для вітчизняних метпідприємств і ліквідовано критичний дефіцит брухту чорних металів на внутрішньому ринку. Таку заяву зробив голова парламентського комітету з питань промислової політики і підприємництва Віктор Галасюк.
"Якщо говорити про основні результати за перші 8 місяців його дії, то, перш за все, вдалося ліквідувати критичний дефіцит сировини, збільшивши поставки металобрухту на українські металургійні заводи на 30%. При цьому, одночасно, вдалося наростити бюджетні надходження від експортного мита у 1,5 рази. При тому, що натуральні обсяги експорту металобрухту скоротилися", – зазначив він у коментарі порталу UAprom.
Як наголосив нардеп, вдалося не допустити скорочення понад 20 тисяч робочих місць в ГМК та промисловості України: "Ми не дали вкрасти робочі місця українських металургів за кордон. Це один із вагомих побічних наслідків закону. Чому побічних? Тому що основною метою було ліквідувати критичний дефіцит сировини для металургів, щоб вони могли забезпечувати металом військово-промисловий комплекс з відповідним забезпеченням ЗСУ технікою і озброєнням".
Чільник промислового комітету ВР також підкреслив, що у період дії закону металобрухт на українському ринку купували на кілька десятків доларів дорожче ціни експортного паритету з Туреччиною. При цьому, кажучи про економічний аспект закону, Галасюк повідомив, що завдяки йому понад $1 млрд експортної виручки було збережено в торговому балансі країни. "Якби цей закон не був би прийнятий, були б дуже серйозні втрати експорту, а валютна виручка сьогодні у нас на вагу золота", – констатував він та додав, що позитивний вплив продовження дії "металургійного" закону на бюджет досягне понад 1,3 млрд грн на рік.
Розповів нардеп і про другий "металургійний" закону (№6382 про продовження підвищеного вивізного мита на металобрухт протягом 2 років), який підтримали 260 народних обранців: "Ми ініціювали цей законопроект для того, щоб скоротити дефіцит брухту чорних металів на внутрішньому ринку. Для того, щоб забезпечити першочергову потребу оборонної промисловості та відновлення інфраструктури. Це було головною мотивацією. І сьогодні, аналізуючи ті офіційні листи, в тому числі від Ліги оборонних підприємств України, від Асоціації виробників озброєнь і військової техніки України, від Асоціації "Укрметалургпром" і Федерації металургів України, від найбільших заводів – ми бачимо, що нам вдалося досягти мети".
Галасюк відмітив, що у багатьох країнах – Китаї, Індії, Пакистані тощо – діють ті чи інші форми обмеження, або навіть заборона, на експорт металобрухту."В Китаї діють 40% експортні мита на металобрухт. Якщо перерахувати у грошах, то виходить, що це більш ніж удвічі вище, ніж ми зробили в Україні. Тобто, Китай значно сильніше захищає металургів. У Казахстані вкотре повністю заборонили експорт брухту", – розповів він.
На думку глави промислового комітету, профільні міністерства Кабміну повинні офіційно проінформувати СОТ та країни-члени СОТ про продовження терміну дії вивізного мита на брухт чорних металів на рівні 30 євро за тонну на 2 роки та провести відповідні консультації.
Зокрема він нагадав, що норми законопроекту №6382 в повній мірі відповідають положенням статті XXI (b) (ІІІ) ГАТТ "Винятки з міркувань безпеки" – передбачається право держави застосовувати обмежувальні заходи з метою захисту своєї національної безпеки. Держава може самостійно визначати, що є "істотними інтересами безпеки", а також які заходи необхідно застосовувати для захисту таких інтересів в конкретному випадку. В умовах анексії Криму та проведення АТО на сході України запропоновані законопроектом заходи, виходячи з міркувань національної безпеки, з урахуванням економічного чинника повністю підпадають під виключення, передбачені ГАТТ СОТ. При цьому тимчасове підвищення вивізного мита на брухт чорних металів відповідає основним критеріям застосування статті XXI (b) (III) ГАТТ та інших положень системи угод СОТ.
Галасюк переконаний, що ці аргументи повинні бути належним чином донесені урядом до торгових партнерів України для зняття потенційних ризиків розбіжностей.