Її присвятили незаслужено забутому імені - українській поетесі та драматургу Лідії Чупіс. Дійство на сцені непросте. Актори намагалися показати всю безвихідь та самотність,  яку може відчути кожна людина. Утім головна ідея, яку намагалися донести до глядача: ти все зможеш, треба тільки забажати. Виставу можна назвати жіночою. Вона про жінку. Символічне і те, що працювали над нею виключно жінки - режисер, художник-сценарист та дві акторки.

Світлана Автухова, актриса: "Що таке самотність? Як з неї вийти? Щоб воно давало наснагу жити".

Ольга Шапаренко, режисер: "Вистава саме про таке життя. Про таку темряву, в яку може попасти кожна людина, коли вона потрапляє в страшенний кут, з якого не знає як вибратися".