Опублікований 20-го серпня рейтинг найбільш забруднених міст України не можна вважати повністю об'єктивним через цілу низку серйозних причин – від неуніфікованої системи проведення досліджень у різних населених пунктах, і до невідповідності принципів розрахунків реальній екологічній ситуації, передає Obozrevatel.

Крім того, автори дослідження посилаються на дані Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, проте, на її сайті немає жодної активної новини з цього приводу, а на головній сторінці можна ознайомитися лише з певними метеорологічними показниками – та й ті застаріли щонайменше на півроку.

Повертаючись до різних критеріїв порівняння міст слід зазначити, що у рейтингу їх зіставляли, не враховуючи абсолютно різні умови спостереження за екологічною ситуацією. Наприклад, на Дніпропетровщині автоматизовані пости спостереження є у містах Дніпро, Нікополь, Павлоград та Кривий Ріг. Однак, якщо взяти перші три – дані від стаціонарних джерел вносяться безпосередньо підприємствами і не завжди є актуальними.

У сусідньому Запоріжжі ситуація більш складна, оскільки місто має у своєму розпорядженні лише п'ять стаціонарних постів спостереження, обладнаних лише приладами для відбору проб. Потім їх перевозять до лабораторії, тож результати вимірювань можна отримати лише на наступний день, а інформується тільки про випадки перевищення гранично допустимих концентрацій. Така ж практика використовується і у Волинській області.

Згадаємо Маріуполь – він у рейтингу визнаний найбруднішим містом поряд із Дніпром – його імідж частково постраждав саме через те, що місто показало реальні цифри замірів.

Система моніторингу в Одесі передбачає тільки аналіз та узагальнення первинного масиву даних від суб'єктів моніторингу, оскільки своїх постів місто не має. Аналогічно працює і Харків – місто не володіє необхідним для замірів обладнанням.

Ще один чинник, який вказує на відсутність спільного знаменника у дослідженні – це те, що єдиними регіонами, які здійснюють заміри на предмет важких металів, є Миколаївщина та Херсонщина.

У Київській області "слабке місце" – це наявність лише чотирьох автоматизованих постів спостереження. Які, до того ж, орієнтуються переважно на показники столиці, оскільки розташовані у безпосередній близькості саме до міста.

Не менш серйозним доказом, що свідчить про хибність рейтингу забруднених міст, називається і недопрацьована формулу, яка використовувалася для виведення індексу забруднення атмосфери. Зазначається, що рейтинг базувався на інформації про 22 речовини-забрудники, в тому числі – вісім важких металів. Але на практиці вимірювання ведуться за стандартними показниками (пил, оксид вуглецю, діоксид азоту, сірководень, діоксид сірки, іноді – формальдегід і аміак), а із згаданих у статті міст, крім Миколаєва та Херсона – ніхто не веде облік викидів важких металів, які становлять найбільшу небезпеку.