Екологія
Екологія
Depositphotos

Керівник "екопатруля" розповіла про реальний ефект від природоохоронних програм в Україні

    Виконані заходи треба оцінювати з точки зору економічного та оздоровчого ефектів, наголосила експерт

    В Україні екологічні проекти фінансуватися і за рахунок бюджету (Державного, республіканського АРК та місцевих бюджетів, фондів охорони довкілля), і мати позабюджетний характер (добровільні внески, кредити та позики фінансових установ, гранти міжнародних організацій). Про це розповіла у своєму блогу на Obozrevatel.com голова громадської ради при Екологічній інспекції Дніпропетровщини, керівник "екопатрулів" Тетяна Лампіка.

    "ГФ з ОГП "Екологічний патруль" досліджує використання цих коштів. Аналізуючи дані, наведені в звіті Екологічного департаменту Донецької ОДА щодо витрат на виконання природоохоронних програм, доходимо висновку, що це є проблема всеукраїнського рівня. Чому? Бо кошти витрачаються, а екологічного ефекту немає", – пояснює Лампіка.

    Як приклади цього вона зазначила:

    • Озеленення та благоустрій – 363 млн грн;
    • Наукові конференції в системі моніторингу – 146 тис. грн;
    • До оснащення стаціонарних постів моніторингу – 42 млн грн;
    • Впровадження державної системи моніторингу – більш як 500 тис. грн;
    • Реконструкція відділу сортування сміття в Донецькому регіональному центрі поводження з відходами – 1170 тис. грн;
    • Розроблення декількох проектів сміттєспалювальних станцій для міст плюс придбання спеціалізованих вантажних машин, в загальному плані на систему поводження з відходами – понад 400 млн грн;
    • Придбання старого обладнання для утилізації ртутьутримувальних відходів за вартістю, що дорожча за придбання нового обладнання – майже 32 млн грн.

    Керівник "екопатрулів" наголосила, що відповідно до чинного законодавства, виконані природоохоронні заходи треба оцінювати з точки зору економічного та оздоровчого ефектів.

    "Наприклад – озеленення та благоустрій (вартість виконаних робіт 363 млн грн). Скільки саме коштів було витрачено на озеленення, який екологічний ефект отримано (для довідки – 1 га зелених насаджень у середньому в теплий період року вловлює 300-400 кг діоксину сірки, 400-500 кг вуглекислого газу, 75-100 кг хлоридів, 40-65 тон пилу, 370-380 кг свинцю). Собівартість 1 тонни кожного забруднювача є загальнодоступною інформацією. Таким чином, можна зробити висновок щодо екологічного ефекту та економічного ефекту від висаджених зелених насаджень. Мабуть, слід враховувати й місця їхньої висадки – промислово-забруднені райони чи степ", – пояснює експерт.

    Зі слів експерта, також незрозуміло, яким саме чином до природоохоронних програм потрапив благоустрій, а насправді – будівництво, яке як вид діяльності не може бути внесено до переліку природоохоронних програм, оскільки не дає жодного екологічного ефекту, ба навіть навпаки.

    "Що стосується оснащення стаціонарних постів моніторингу. На нашу думку, це важлива справа, але лише в тому разі, коли в уповноважених органів є можливість постійно передавати інформацію з постів моніторингу в єдиний центр (Система автоматичного екологічного моніторингу), де за фактом її оброблення та з урахуванням метеорологічних умов надаються рекомендації для підприємств щодо режиму їхньої роботи, з метою зменшення впливу на довкілля і на людину. Йдеться про режим несприятливих метеорологічних умов, за яких, згідно з чинним законодавством, підприємства повинні зменшувати потужність своїх технологічних процесів", – акцентувала Лампіка.

    Вона резюмувала, що якщо у місцях розташування стаціонарних постів така система відсутня, то має виникати запитання – навіщо було витрачати 42 млн грн на додаткове оснащення постів моніторингу, якщо такі дані неможливо використати?

    Попередній матеріал
    На Одещині працівника вишу звільнили за портрет Захарченка – ЗМІ
    Наступний матеріал
    У столиці обікрали квартиру заступника міністра Нефьодова
    Теги: