Найчастіше український бізнес стикається з Антимонопольним комітетом саме в питанні контролю економічної концентрації. Тобто, коли середні або великі компанії передають активи. І якщо їхня частка на відповідних ринках є суттєвою, то вони повинні звертатися за дозволом до АМКУ, розповів у інтерв'ю 112.ua голова комітету Юрій Терентьєв.

За словами Терентьєва, кількість таких дозволів – на концентрацію бізнесів – скоротилася вдвічі.

"Ми змінили так звані порогові показники. Тобто кількість дозволів на концентрацію, яку Антимонопольний комітет видавав ще в 2014-2015 роках, була вищою, ніж 1 тис. Зараз таких дозволів близько 500. Тобто їх кількість майже вдвічі зменшилася", – пояснив він.

Зі слів чільника АМКУ, уникнути корупційних проявів і зменшити кількість видаваних дозволів, крім як зниженням порогу кількості дозволів, вдалося цілою низкою інших заходів.

"Ми запровадили інститути офіційних консультацій. Ми створили відкриту, публічну "гарячу лінію", де кожен заявник може звертатися до департаменту концентрації і, відповідно, хід цих звернень  може ззовні контролюватися. І безліч інших маленьких, але істотних поліпшень, які в сукупності роблять цей процес прозорим і передбачуваним", – розповів глова комітету АМКУ.

Головним же чинником, який зменшує корупційні ризики, Терентьєв назвав прозорість і системність.

"Наприклад, коли по кожному сектору ми оцінюємо поточний стан ситуації з конкуренцією, поточний стан проблем, і ми публічно заявляємо про те, що ці проблеми є. Потім по основній проблематиці починаються розслідування або починаються інші дії щодо так званого адвокатування конкуренції. Відповідно, ця прозорість і постійний діалог з бізнес-колами, з інститутами громадянського суспільства, фактично і є головним чинником", – підсумував він.