Загиблого на Світлодарській дузі бійця 25-го мотопіхотного батальйону Володимира Андрешківа поховали на батьківщині – у селі Бортники на Львівщині. Віддати йому останню шану зійшлися кілька тисяч людей – це рідні, друзі, бойові побратими та односельці. Володимиру Андрешківу було 47 років. У нього залишилося троє дітей.
"На війну сам пішов, добровольцем. Він хотів захищати Україну. З села він перший пішов. Герой", – розповів односельчанин загиблого Тарас Слюзар.
"Знав Володимира ще з 2014 року. Ще з полігону, при першому виїзді. Ми були разом у першій роті. Стояли разом, воювали, з Дебальцевого разом виходили", – згадав боєць Василь Стефурак
У свою чергу, на Запоріжжі попрощалися зі старшим лейтенантом Романом Мамасуєвим. Військового 72-ї механізованої бригади, який загинув на Донеччині, поховали у селі Велика Криниця.
Роман відслужив шість років за контрактом – демобілізувався у 2009 році. Але повернувся до війська й у лютому цього року знову підписав контракт із 72-ю механізованою бригадою. У четвер, 22 грудня, загинув від кулі ворожого снайпера під час нічного бою поблизу Авдіївки. В останню путь героя проводжали, стоячи на колінах.
"Він – патріот своєї держави. Коли у них командировка була до нас в бригаду на підсилення – він не відмовив, він зразу пішов. Пішов, розуміючи, куди йде – захищати державу… Щоб ви розуміли: на промзоні Авдіївки бої цілодобово йдуть. А з настанням темряви там все загострюється з великою інтенсивністю. Тоді там б'є все: і артилерія, і міномети, і крупнокаліберні види озброєнь", – зазначив Іван Дубей заступник командира батальйону 72-ї механізованої бригади ЗСУ.
Як повідомляв 5.ua, сьогодні ж у Львові прощалися із загиблим у зоні АТО командиром відділення Всеволодом Ратушним.
