Місця із обмеженою свободою - це не лише в`язниці та СІЗО, але й дитячі будинки, психлікарні, військові частини та школи інтернати. В Україні 5 з половиною тисяч установ, де волею людини розпоряджається держава. Соціологами не відомо, скільки грошей витрачає країна на такі заклади, адже фінансуються вони із бюджетів різних рівнів - як із центрального, так і з місцевих. Про дотримання прав людини в цих місцях не йдеться.

Андрій Чорноусов, кандидат соціологічних наук, провідний експерт харківського інституту соціальних досліджень: "У чисто дитячих місцях несвободи можуть знаходитися до 80ти тисяч дітей щорічно. Тобто, коли ми кажемо про чисто дитячі місця - ми кажемо що це школи-інтернати і спеціальні загальноосвітні і звичайні міносвіти молоді та спорту, далі це виховні колонії, у державній пенітенціарній службі, таких людей- дітей 1300. Десятки тисяч дітей знаходяться під повним, підреслюю двома рисками під повним контролем держави".