Помер Стус у концтаборі, коли у карцері оголосив безстрокове сухе голодування. Через 4 роки Василя Стуса перепоховали на Київському Байковому кладовищі. 4 вересня 1965 року Василь Стус разом з Іваном Дзюбою, В`ячеславом Чорноволом та Юрієм Бадзьо закликав партійних керівників і мешканців столиці засудити арешти української інтелігенції. Це стало першим громадським політичним протестом на масові політичні репресії в Радянському Союзі у післявоєнний час.