Остання доба так званого "перемир’я" завершилася обстрілами та атаками дронів. Водночас експерти попереджають – пауза дала росії час на перегрупування, а питання обміну полоненими зависло між москвою і Вашингтоном.
"Тиша" під вибухи: що дало росії псевдоперемир’я
Остання доба оголошеного кремлем "перемир’я" минула без реального припинення вогню. На фронті продовжували лунати вибухи, а вночі та зранку українська ППО відбивала атаку 27 російських дронів.
Попри зниження інтенсивності ударів, військові експерти застерігають: навіть коротка пауза могла бути вигідною противнику.
Військовий оглядач Денис Попович пояснює:
"Вони могли провести перегрупування, підвезти боєкомплекти, провести ротацію та евакуацію. Навіть 72 години достатньо для таких заходів".
За його словами, після завершення псевдоперемир’я варто очікувати нового загострення на Донеччині та Запорізькому напрямку, а також масованих ударів по Україні.
Обмін, який завис: обіцянки є, результату немає
Однією з ключових тем навколо "перемир’я" став можливий масштабний обмін полоненими.
Україна передала необхідні списки, про що повідомив Володимир Зеленський. Втім, кремль не демонструє поспіху.
Політолог Олександр Леонов нагадує: першими про обмін і триденне припинення вогню заявляли саме США.
"Коли Зеленський говорить, що Сполучені Штати мають забезпечити обмін – виникає питання, як саме це зробити, якщо росія фактично виходить із переговорного процесу".
Натомість експерт Дмитро Левусь припускає, що Вашингтон усе ж може тиснути на кремль, однак процес буде розтягнутим у часі.
Україна перехоплює ініціативу: оцінка The Economist
Після важкої зими Україна поступово змінює ситуацію на полі бою. Саме такого висновку дійшло видання The Economist.
Журналісти зазначають:
- весняний наступ росії провалився
- у квітні окупанти втратили більше територій, ніж захопили
- темпи мобілізації в рф не перекривають втрат
- Україна домінує у використанні дронів у "кілзоні"
- далекобійні удари досягають 70% території росії
Цю оцінку фактично підтвердив і міністр закордонних справ Андрій Сибіга під час візиту до Брюсселя.
"Україна стала сильнішою після найважчої зими. Ми стабілізували фронт і змогли закрити повітряний простір. Сьогодні можемо збивати до 90% повітряних цілей".
Також, за його словами, Україна активно використовує "далекобійні санкції" – удари по російській інфраструктурі, які дедалі сильніше впливають на економіку рф.
Європа готує нові санкції і власний діалог
За інформацією Politico, Євросоюз уже працює над 21-м пакетом санкцій проти росії. Основний акцент – "тіньовий флот", через який москва обходить нафтові обмеження.
Водночас у ЄС замислюються і над прямими переговорами з росією. Наприкінці травня це питання планують обговорити міністри закордонних справ країн ЄС на зустрічі на Кіпрі.
Голова європейської дипломатії Кая Каллас наголошує:
"Перш ніж вести переговори з росією, потрібно визначити, про що саме говорити. Головна проблема європейської безпеки – це постійні напади росії на сусідів".
Шредер замість дипломатії: кремль знову шукає "своїх"
Втім, чи готовий кремль говорити із Європою – питання відкрите.
9 травня путін запропонував європейським лідерам залучити до перемовин колишнього канцлера Німеччини Герхард Шредер, який роками лобіював російські інтереси та підтримував особисті контакти з путіним.
Уряд Німеччини цю ідею відхилив.
Марія Дрозд, "5 канал".
Нагадаємо, президент США Дональд Трамп оголосив триденне перемир'я між Україною та рф 9, 10 та 11 травня. А також анонсував обмін полоненими 1000 на 1000. Про це він повідомив у своїй соцмережі.
Трамп зазначив, що перемир'я передбачає повне припинення бойових дій.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.