Відповідно до чинного законодавства, місцеві бюджети отримують 55% зібраного екологічного податку. Він має конкретне цільове призначення – природоохоронні заходи. Однак ефективність реалізації коштів екологічного податку сильно відрізняється по регіонах країни, передає GMK center.

Зазначається, що області з найвищою концентрацією промислових підприємств, які викидають в атмосферу великі обсяги СО2, витрачали на природоохоронні заходи в 2017 році мізерні суми. Наприклад, Донецька область витратила 1,1% від зібраного екоподатку, Луганская – 0,3%, а Запорізька взагалі – 0%.

І навпаки, регіони з порівняно прийнятною екологічною ситуацією витрачали за цільовим призначенням до 80% отриманих від екоподатку коштів: Тернопільська область – 70,2%, Чернівецька – 58,3%.

Скоріш за все, склалася ситуація з проблемою точного статистичного відображення витрат на навколишнє середовище. Складається враження, що різні органи по-різному підходять до цього завдання.

За підсумками 2017 року Державна казначейська служба повідомила про загальні витрати місцевих бюджетів на екологію в сумі 2,6 млрд грн. Водночас, якщо взяти дані статистичного збірника "Бюджет України 2017" та підсумувати відповідну статтю видатків місцевих бюджетів, отримаємо суму в 189,2 млн грн.

Ймовірно, казначейство відображає використані кошти як "витрати на охорону навколишнього середовища", тоді як місцеві бюджети фактично направляють ці фінансові ресурси на інші цілі. Цей факт зайвий раз нагадує про проблему ефективного використання коштів екологічного податку в Україні.

Верховна Рада підвищила від 1 січня 2019 року ставку податку на викиди вуглекислого газу з 0,41 грн/т до одразу 10 грн/т. Тож промислові підприємства України повинні будуть сплатити в 25 разів більше екологічного податку, ніж раніше.