Висунутися на обумовлену відстань і визначити координати, звідки ворог веде обстріл. Таке завдання отримали артилерійські розвідники на Луганщини. Щоправда все – в режимі навчань. Виконати нормативи намагалася і знімальна група "5 каналу".
Навчальні завдання артрозвідників – висунутися в "сіру зону", аби з'ясувати, звідки супротивник відкриває вогонь. До визначеного місця армійці рухаються за компасом і орієнтирами. Як розповідає кореспондент Вікторія Ковальова: "Разом з армійцями ми намагаємося подолати цей двокілометровий шлях. Робити це важко, тому що рухаються вони дуже швидко. І на відміну від нас – у повній бойовій амуніції".
Підрозділ армійців рухається на відстані парами. Іван – у групі прикриття: "Для охорони і оборони особового складу під час проведення визначених цілей. Противник може підступитися і ззаду, і спереду".
Розвідники діють злагоджено, проте, за легендою навчань, одного з бійців поранили. Тож відпрацьовують евакуацію пораненого з поля бою. "В результаті раптової засідки поранений. Маю осколкове поранення гранатою", – каже "Анатолійович". Армієць Олексій уточнює порядок дій: "Не кидати на полі бою. Доставити до точки призначення. Аби поранений не втрачав крові, ми перев'язуємо ушкоджену кінцівку джгутом".
Фінальне завдання навчань – дістатися висоти, аби визначити місце, з якого ворог відкриває вогонь. Вже нагорі артрозвідник, який працює з геодезичним приладом – бусоллю, скидає бронежилет і каску, щоб зайве залізо на давало похибки на визначення координат: "Металеві предмети дають похибку на самому магніті. Магнітна стрілка стає в рівень, який має бути на цьому магнітному полі".
Завдання виконане. Такі марш-кидки артилеристам доводиться робити щонайменше раз на тиждень. На сході навіть частіше, щоб не втрачати бойової форми. Дмитро наголошує: "Ворог не дає нам відпочивати. Ми постійно змушені бути в бойовій готовності. Кожен боєць змушений, повинен заміняти будь-кого в своїй команді".
Вікторія Ковальова, Петро Ковальов, "5 канал"
Дивіться також фотогалерею:
