Ткацтво давніше за вишивання, розповідають майстрині. Люди почали ткати, відколи навчилися використовувати льон та коноплі. З нагоди свята у музеї просто неба у Пирогові навіть винесли з хати на світ Божий давній ткацький верстат. Дівчата, що за ним працюють, кажуть - верстат як тренажер - і руки, і ноги тренує. Ткані вироби у Пирогові - на деревах і парканах. Від браслетиків до килимів. Пані Світлана прицінюється до полтавських гобеленів.

А ткаля Олександра Пренко з Кіровоградщини привезла на свято свої килимові ляльки - кожна з них представляє окремий регіон України. Майстриня запевняє - ці ляльки є ще й оберегами. Особливо - трипільська красуня як особливо давній екземпляр українки. А маленькі ткані хлопчики мають принести до оселі гроші. Коштують вони лише десять гривень - тож покупців від них не відірвати.

Олександра Пренко, майстер килимарства: "Є у мене у жовто-блакитні гривеники, фіолетові єврики та зелені доларики. Це все на гроші. Бо коли робиш, ти вкладаєш туди думку. І воно працює".

Вишивальниці від ткаль не відстають. Для панянок - сукні з вишиваними квітами, для панів - краватки з особливими чоловічими узорами. А для дітей - картини з улюбленими героями: є тут і міккі-мауси, і чиполіно. Та особливий попит все-таки  мають вишиванки. А ще головні убори - приміром очіпки.

Ярмарок у Пирогові кипить. Мисткині переконують - їхні витвори не лише красивий національний продукт. Це насамперед ручна робота з безліччю українських символів. Покупці слухають - і намагаються торгуватися. А хто і просто прийшов похизуватися перед ткалями і вишивальницями своїм ексклюзивним вбранням.

Ольга Петрів, Ілля Шинкаренко, 5 канал

***