ПРОЕКТ UNICEF "IMAGINE" - ЦЕ СВІТОВИЙ ПРОЕКТ, ЧАСТИНОЮ ЯКОГО СТАЛА УКРАЇНА І УКРАЇНСЬКІ МУЗИКАНТИ
- У Вас в дуеті з Дмитром Шуровим, лідером гурту "Pianoбой", вийшов кліп на пісню Джона Леннона "Imagine" в рамках кампанії за рівні права дітей у всьому світі. Розкажіть про цей проект. Ви якось сказали, що збулася Ваша мрія…
- Так, всесвітньо відомий фонд UNICEF запропонував мені та Дмитрові Шурову з гурту "Pianoбой" заспівати легендарну пісню Джона Леннона "Imagine" в рамках проекту "Imagine" UNICEF. Йоко Оно надала виключне право на використання цієї пісні на певний період часу і дуже різні музиканти з різних країн світу – США, Англії, Франції, Німеччини – співають свою версію пісні "Imagine" Джона Леннона - пісні, яка старша за мене; і пісні, яка, мабуть, більш відома, ніж все, що я записав за все своє життя і буде завжди такою; пісні, яка є одним зі стовпів рок-н-ролу як такого; пісні, яка закликає нас позбутися перепон перш за все у своїй голові. Ось, що для мене пісня "Imagine" і проект "Imagine".
І найголовніше, що це - проект UNICEF, фонду, який робить дуже багато для того, щоб у дітей у всьому світі були рівні права. Мета цього проекту – привернути увагу мого слухача і просто українця до проблематики прав дитини в Україні та світі загалом.
Ви також можете заспівати "Imagine", це дуже просто. Навіть якщо не знаєте англійської, заходьте на сайт UNICEF, дізнавайтеся більше про проект, заходьте на Facebook української команди "Бумбокс" - Boomboxfamily, беріть український варіант перекладу пісні, зробленого поетесою Ірою Цілик, беріть декілька акордів на гітарі та співайте "Imagine" Джона Леннона. Або, якщо знаєте англійську, то ще простіше. А по-друге, долучаєтеся до проекту "Imagine" і робите все, що ви можете для тих, кому це справді потрібно.
- Нещодавно "Бумбокс" виступив у Лондоні з солістом групи Pink Floyd Девідом Гілмором на підтримку політв'язнів у всьому світі. Ви виконали пісню Pink Floyd "Wish You Were Here". Як потім повідомило BBC, пісня була представлена як "гімн української революції". Розкажіть, як виникла ідея такого виступу.
- Девід Гілмор і гурт "Бумбокс" разом грали на сцені в рамках проекту "Be free theatre" білоруського "Вільного театру" і разом з багатьма іншими цікавими людьми. І проект називався "I am with a band" - гра слів: "Я з командою" та "Я з тими, хто заборонені". Серед заборонених гуртів були ми, BRUTTO, Pussy Riot і долучився до цього проекту Девід Гілмор та його музиканти. А увага і проблематика була, безумовно, на безперешкодне вираження своєї думки, авторської і творчої, в будь-якій країні та з будь-яким режимом. І рішуче "ні" будь-яким політичним репресіям, спрямованим, зокрема, і на творчу інтелігенцію. Це – позиція.
Обидва ці проекти, по суті, як для музикантів – для мене і для моїх хлопців з гурту "Бумбокс", - це остаточне падіння будь-яких стін між людьми в різних країнах, зокрема музикантами, повна відсутність якоїсь зверхності статусної і спільна робота над тим, над чим слід би було зібратися. Це спільна думка і спільний погляд на якісь проблеми, актуальні як ніколи для моєї країни й суспільства.
І не треба думати, що всім байдуже, що всі живуть на своїх мікроолімпах. Це дуже просто. Люди спускаються з будь-яких найвищих своїх олімпів для того просто, щоб побути разом і сказати "ні" тій чи іншій якійсь нісенітниці, якійсь проблемі, яка не повинна існувати в XXI столітті.
- Що Вам запам'яталося найбільше або що вразило, було цікавим на концерті з Девідом Гілмором та на зйомках кліпу "Imagine"?
- Це все одна суцільна цікава ситуація. Чи вразило мене щось на зйомках? Вразила класна робота всіх людей, які це робили. Вразило, що я можу реалізувати цей проект. Зранку заварити собі каву, так само, як ви і ще хтось, і сказати: "Сьогодні я, мабуть, зроблю це". І різні знайомі і не дуже знайомі люди мені в цьому допоможуть. І ось – це реалізується. Без якихось мутних схем, без якихось грошей в конвертах під ковдрою, без якихось дзвінків "нагору" - просто береться й реалізується. Це круто. От це мене вразило. Вразило, вражає і буде вражати.
Хоча без дзвінків, до речі, не обійшлося. Але не "нагору", а скоріше "в сторону". З приводу концерту Девіда Гілмора я хотів би сказати "дякую" українській дипломатії за всю їхню допомогу і підтримку, яка знадобилася мені для того, щоб це все відбулося в Англії.
А щодо проекту UNICEF, просто дякую за те, що вони звернули безпосередньо увагу на мене і на Шурова. Що ми для них є якимись лідерами думки чи просто достойними того, щоб цей проект втілити у життя в Україні. Але немає різниці, я б це робив чи не я б це робив. Просто класно вже те, що це відбувається у нас тут, зараз, і те, що ми стали ближчими, і що ми є, хоча б в цьому, частиною родини країн світу, і що ми не за стіною знаходимось, що це не якась там інша планета, а ми - частина світу. Це світовий проект, частиною якого стала Україна і українські музиканти. Неважливо які. Була би це інша група, це було би так само круто. У цьому суть. От на сьогодні на офіційному каналі Boomboxfamily в YouTube це відео вже зібрало більше 100 тис. переглядів.
СЕКРЕТ ДОСЯГНЕННЯ УСПІХУ - ЦЕ ВІДСУТНІСТЬ ТАКОЇ МЕТИ
- Ви є суддею на одному з вітчизняних талант-шоу. Дійсно шоу дає шанс виконавцям на подальшу успішну кар'єру, шанс "пробитися" в шоу-бізнес?
- Я не вважаю, що це шанс кудись пробитися. Я взагалі не вважаю, що кудись пробитися – це мета. Ніхто з моїх знайомих, дуже відомих людей, не хотів нікуди пробитися. Вони просто хотіли робити свою улюблену справу, робили її, незважаючи ні на що і таким чином вже, як-то кажуть, "на здачу", отримали і славу, і якийсь достаток – те, що чомусь ставиться на перше місце. Це не перше місце. Якщо ви займаєтесь улюбленою справою, то щастя, і слава, і гроші будуть бонусом тільки. Ось в цьому суть взагалі життя, як на мене.
Люди ж, які ідуть в талант-шоу, а тут ми конкретно говоримо про шоу "Х-фактор", мені здається, вони просто люблять співати, вірять у свою мрію і хочуть її втілення в життя. У когось це вийде. І не обов'язково в того, хто виграє. А для когось сам вихід на велику сцену - вже подія та втілення мрії. Можливість заспівати з професійним аранжуванням, з професійною технікою, підсиленням звуку, на велику аудиторію - це досвід, який він отримає, і він йому в житті дасть крила, як у Ліни Костенко.
- У чому, на Вашу думку, секрет досягнення успіху?
- Першочергове – це відсутність такої мети.
- Найголовніше талант, наполегливість, удача?
- Дивлячись в чому ви успіху хочете досягти. От в чому ви хочете досягти успіху, в тому талант, мабуть, і важливий. Талант інженера, талант лікаря, талант хіміка, талант сталевара.
МИ НЕ ПОЛІТИЧНА ГРУПА І НЕ ХОТІЛИ БИ БУТИ ЧАСТИНОЮ БУДЬ-ЯКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ АГІТАЦІЇ
- У "Бумбокс" багато шанувальників у Росії. У лютому на ваш концерт у київському "Палаці Спорту" до 10-річного ювілею гурту приїздили і шанувальники звідти. Якби не теперішня ситуація між нашими країнами, хотіли б виступати в Росії?
- Так, звісно хотілося б в Росії виступати. А чого б ні? Там до мене приходять мої слухачі. 90% матеріалу, який я співаю - для них був незрозумілою мовою, але збиралися повні зали. І я сумую за ними. У мене там і друзі живуть, і родичі теж. Просто так склалося, сталася така ситуація, що з моральних якихось моїх особистих причин я не можу собі дозволити це робити і не хочу.
Але я сумую, я сподіваюсь, що колись ситуація зміниться і з нуля почнуться якісь відносини знов. Я вірю в те, що так буде. Рано чи пізно. З нами чи без нас.
- Ви зараз продовжуєте співпрацювати з російськими колегами, промоутерами?
- Із тими, хто не заявив чітко про те, що він мій ворог, тому що я українець, я залюбки буду підтримувати стосунки завжди у будь-якій країні світу.
- Минулого року у Вас була ідея робити онлайн-концерти для людей, які живуть на Донбасі. Чи вийшло тоді реалізувати задум і чи актуальні такі концерти тепер?
- Вони актуальні. І ця ідея прикольна і класна, але вона трішечки застаріла. Тому що при наявності інтернету, наші концерти можуть дивитися люди будь-де. Зараз велика кількість концертів транслюється онлайн і їх можна переглядати. Ну з останніх п'яти, мабуть, три транслювалися онлайн, і люди з усього світу і з будь-яких територій можуть їх дивитися.
Мене більше турбує можливість заграти наживо в цих регіонах, в яких завжди були дуже класні концерти. Колись весь цей жах скінчиться, і, я сподіваюсь, що ми залікуємо рани і знайдемо змогу бути разом.
- У вересні "Бумбокс" скасував концерт на День міста у Дніпропетровську через політичне підґрунтя концерту – останньої миті вам повідомили, що під час виступу на сцену з промовою вийде один із кандидатів на посаду міського голови. Шанувальники підтримали таке Ваше рішення. Це принципова позиція гурту – не грати на агітаційних концертах?
- Це мало політичний підтекст, так. У Дніпропетровську була ситуація складніша, ніж Ви сказали, більш цікава. Я не хотів би говорити про це, як про відмову конкретному кандидату. Я хотів би звернути увагу, що ми не політична група і ми не хотіли би бути частиною будь-якої політичної агітації. І агітувати за будь-яку політичну силу на сьогоднішній день. У нас в країні є таємне голосування, і я цьому радий. І хотів би піти і проголосувати за того, за кого я хочу, не будучи частиною рекламної кампанії.
Але якщо я повірю в когось і завтра буду за когось агітувати, то тільки тому, що це буде не просто робота. Це не може бути просто роботою. Потрібно вірити конкретно в перемогу і в програму того чи іншого, як мені здається, політика, щоб за нього агітувати. І якщо я буду за когось агітувати, то швидше за все, я буду вірити цим людям, цій команді і цій програмі.
Людмила Горпинич, 5.ua