ЗВІЛЬНЕННЯ КЕРІВНИКІВ, ЯКІ ПРИХОВУЮТЬ ОСІБ ВІД ЛЮСТРАЦІЇ, ЗАБЕЗПЕЧИТЬ ЗАКІНЧЕННЯ ПРОЦЕСУ ЛЮСТРАЦІЇ У КРАЇНІ
– Низка питань до вас є, і давайте почнемо з того, яке ви, власне, і проанонсували, а саме щодо Закону про люстрацію – одного з найголовніших здобутків Мін’юсту в тому числі. Планується вносити зміни. І ці зміни можуть бути проголосовані вже найближчим часом у Верховній Раді. З огляду на це, хочеться у вас розпитати про наші люстраційні процеси. Мін’юст склав реєстри випадків саботажу, тому що, знову ж таки, представники вашого міністерства говорили про те, що дуже, якщо не масові, то достатньо активні процеси йдуть саботажу в плані люстрації. Що з цим реєстром буде далі? Чи це тільки публічна площина? Тобто сподівання на громадськість і її на активність. Чи є реальний механізм того, що цей реєстр якимось чином конвертується в те, щоб саботажників якимось чином змусити задуматись? Або ж усі сподівання на Верховну Раду і зміни?
– Почну з того, що Закон про люстрацію – це, у принципі, той акт, який уже зробив свою історичну місію. Тому що цей закон не допускає до органів виконавчої влади найближче оточення Януковича. І, у принципі, той сценарій, який малювався у Москві, а сценарій був дуже простий, – його намагаються зараз реалізувати. Перший блок був те, щоб фактично через військову агресію знищити Україну. Цей сценарій у Путіна провалився. Тепер другий сценарій, як сьогодні сказав Президент України, полягає в тому, щоб усередині країни створити такі передумови, щоб фактично відбувся або соціальний бунт, або відбулася дестабілізація для того, щоб здійснити реванш тих сил, які дуже цього очікують. Опозиційний блок, фактично Партія регіонів і ті люди, які кілька років фактично тому назад створили диктатуру в країні, зробили Януковича диктатором, привели до Революції Гідності – дуже хочуть повернутися до виконавчої влади через такі механізми за сценарієм, який написаний у Москві. Закон про люстрацію – це одна з перепон, яка фактично не дає можливості тим найвищим посадовцям займати посади в органах виконавчої влади. І я вже говорив, що близько півтори тисячі осіб, які займали найвищі посади, були найближчим оточенням Януковича, за жодних обставин не можуть потрапити на державну службу. І це дуже тривожить окремих діячів Опозиційного блоку. Пам’ятаєте, вони намагалися провести цілу кампанію в міжнародних інституціях, у Венеціанській комісії. Ця спроба провалилася, тому що Венеціанська комісія підтвердила право України на очищення її державного апарату. Зараз фактично відбувається ситуація, за якої в тій частині ми відпрацювали, тому що центральні органи влади була проведена фактично перевірка на відповідність тих осіб, які тут працюють, Закону про люстрацію. Ми перемістилися на рівень місцевих органів влади. І я попереджав і суспільство, і парламент про те, що тут є теж ризики, тому що місцева влада, якої дуже багато, з точки зору тих чиновників є загроза, що буде саботувати фактично. Подекуди питання по звільненню тих посадовців, які потрапляють під люстрацію. Ми з цим стикнулися і розуміли, що тільки виведення в публічну площину конкретних прізвищ, не тільки осіб, які приховуються від люстрації, але й їхніх керівників, які це роблять, з відповідними наслідками. Наслідки точно є і будуть. Це наслідки – звільнення керівника, який приховує ту чи іншу особу, яка потрапляє під люстрацію. Це той механізм, який у наших реаліях забезпечить закінчення процесу люстрації у країні.
– Але громадськість спрацьовує не завжди, і людина може звернутися в суд, отримати рішення про те, що не підпадає під люстрацію, як це сталося, приміром, з в.о. прокурора Києва Олегом Валендюком.
– Ми маємо такі факти роботи судової системи. Я хочу нагадати, що судова система в нас теж ще не оновлена. Там є багато людей, які працюють зовсім не за тими правильними демократичними принципами, за якими повинні працювати судді. Але скажу одне, що люстрація і люстраційний процес завершиться у країні, як би цього не хотіли багато чиновників і тих осіб, які хочуть повернутися до влади. Поясню дуже просту річ – на сьогодні у фіскальній службі є низка осіб, які явно підпадають під автоматичну люстрацію. Ми виявили те, що вони отримували певні рішення судів. Я маю надію, що наступного тижня керівник Фіскальної служби – це нова людина, яка прийшла не з системи, ми з ним мали відповідну розмову – прийме кадрові рішення по цих особах відповідно до Закону про люстрацію.
– Якщо ви вже говорите про публічну площину, тоді вже може назвете прізвища?
– Звичайно, назву прізвища. Є така одіозна співробітник податкової служби Ігнатенко. Пам’ятаєте? Був величезний скандал про підробку відповідних листів, що вона не підпадає під люстрацію. Вона була звільнена, після того пішла до суду і отримала рішення про поновлення на роботі. І зараз фактично ситуація наступна, що керівник Фіскальної служби повинен прийняти наказ про її звільнення на підставі норм автоматичної люстрації, передбаченої законом. І він мені пообіцяв, що він це зробить. Що стосується дій судді, який приймав таке рішення, ми так само дамо відповідну оцінку діям цього судді і звернемося до Вищої кваліфікаційної комісії для перевірки того, наскільки неупереджено діяв суддя, виносячи таке рішення. Тому що, хочу нагадати, норми Закону про люстрацію, які передбачають автоматичне звільнення осіб, які підпадають під відповідні критерії, є нормами прямої дії. І тут суддя не може займатися фантазіями про те, що оця особа підпадає, або ця не підпадає. У судді є одна вимога, він перевіряє трудову книжку особи, якщо вона працювала більше року на відповідній посаді…
З 1 ЖОВТНЯ ЧИНОВНИКИ, ЯКІ НЕ ПІДКЛЮЧАТЬСЯ ДО РЕЄСТРУ МІН'ЮСТУ І ВИМАГАТИМУТЬ З ЛЮДЕЙ ДОВІДКИ, ПОВИННІ ШУКАТИ ІНШУ РОБОТУ
– Де чистий фактаж.
– Абсолютно вірно. Тому за такими фактами реакція повинна бути жорстка – звільнення, якщо керівник приховує ту чи іншу особу – звільнення цього керівника. І тут позиція однозначна і у прем’єр-міністра, і у Президента про те, що допускати, скажемо так, свавільного ставлення до Закону про люстрацію ніхто не буде. А що стосується змін до закону, вони обов’язково повинні бути прийняті. І ці зміни фактично удосконалять ті механізми, які не допустять фактичного приховування тих чи інших осіб від люстрації. Ми передбачили безпосередню адміністративну і кримінальну відповідальність керівників органів за приховання тих чи інших осіб від люстраційного процесу. Закон про люстрацію – це так само такий сигнал для суспільства, яким чином відбувається оновлення влади. Оновлення влади неможливе, в тому числі, без контролю з боку громадянського суспільства.
Я наведу інший приклад, теж яскравий, щодо тих реформ, які саботуються на місцевому рівні. На початку року, за ініціативи Національної ради реформ, Президента і уряду, Міністерство юстиції запустило пілотний проект, який стосується боротьби з довідками і бюрократією, яка була в нашому відомстві. Що це означає? Я нагадаю українцям – ми запустили систему онлайн-сервіс, коли на сайті Міністерства юстиції можна зареєструвати компанію. На сайті Міністерства юстиції можна отримати витяги і довідки, які раніше півтора мільйонів українців отримували в чергах за хабарі. Ми отримали результат, це реальні цифри, які на сьогодні є результатом цієї реформи. Більше мільйона українців звернулися за цією послугою до Міністерства юстиції через сайт. Без корупції, без спілкування з чиновником. Майже 70 тисяч скористалися відповідним сервісом: чи зареєстрували компанію, чи отримали витяги, чи отримали довідки. Тими законодавчими ініціативами, які запровадили цю реформу, було передбачено, що державні органи, місцеві державні органи з початку жовтня не мають права вимагати в українців цю інформацію, яка є в реєстрі Міністерства юстиції. До прикладу, поясню простою мовою. Районна державна адміністрація.Ви підприємець, отримуєте дозвіл, наприклад, на видобуток піску чи якихось місцевих корисних копалин. Починаючи з жовтня, коли ви приходите з відповідною заявою на отримання цього дозволу, вам не потрібно підтверджувати, що ви підприємець. Приносите витяг, платите за це гроші, чиновник райдержадміністрації зобов’язаний – він має таке право доступу до нашого реєстру і отримує цю інформацію з нашого реєстру, не вимагаючи у вас додаткових довідок і витягів і не займаючись бюрократією.
– А чиновники до цього готові?
– Станом на сьогодні ми провели аналіз і побачили конкретно, і ми цю інформацію оприлюднимо. Тому що є відповідне доручення уряду і прем’єр-міністра про те, що фактично 90% райдержадміністрацій і місцевих органів влади не підключаються до реєстру. Я хочу зараз офіційно попередити тих керівників райдержадміністрацій, тих керівників місцевої влади, що ви фактично порушуєте закон. З початку жовтня ви не маєте право вимагати у простих громадян довідки, які стосуються єдиного державного реєстру бізнесу. І фактично це означає ваш саботаж і ваш особиста відповідальність за те, що ви не хочете прибрати бюрократію з своїх відомств. Це означає тільки одне, що місцева влада хоче, щоб залишилася мутна вода. Тому що якщо потрібно якусь довідку чи витяг, то цей місцевий чиновник відправляє підприємця по колу. Цього не буде. Сьогодні це питання було обговорене на уряді і за участю Президента. І буде дуже жорстка реакція з боку найвищого керівництва держави. Будемо звільняти. На сьогодні дуже прості цифри, я наведу, що стосується підключення до реєстру бізнесу – тільки 34 районні державні адміністрації з 486 підключилися до цього реєстру. У керівників обласних державних адміністрацій, які несуть за це відповідальність, є трошки менше місяця, щоб вони привели до нормального почуття своїх підлеглих.
– Звільнення почнуться вже буквально з першого дня? Чи це знову буде розкачування?
– Уряд прийняв минулого тижня жорстке доручення з персональною відповідальністю місцевих керівників щодо підключення до цього реєстру. І з 1 жовтня фактично ті чиновники, які не підключаться до реєстру і будуть вимагати з людей довідки, повинні йти шукати іншу роботу. Ми зробимо ще одну, я думаю, правильну річ – Міністерство юстиції розмістить у себе на сайті інтерактивну карту з переліком тих райдержадміністрацій і місцевих органів влади з прізвищами керівників, які фактично саботують цю реформу на місцевому рівні і не хочуть боротися з бюрократією на місцях. Це реальні дії, тому що у нас є приклад, коли ми дали можливість українцям, як центральна влада, як уряд, як Адміністрація Президента, отримувати цю інформацію без черг, без хабарів на сайті Міністерства юстиції. А місцеві органи, в тому числі, зараз перед місцевими виборами, це так само буде цікаво українцям подивитись, який із мерів не підключився до нашого реєстру і фактично зберіг у себе бюрократію.
– Це якраз в даному випадку, місцеві вибори якраз дуже добрим стимулом є.
– Абсолютно вірно.
ПРАВООХОРОНЦІ ПЕРЕВІРЯТИМУТЬ КОМПАНІЇ, ЯКІ НЕ РОЗКРИЮТЬ ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВЛАСНИКІВ, НА МОЖЛИВЕ НЕЛЕГАЛЬНЕ ВИВЕДЕННЯ КОШТІВ
– Ще один дедлайн є в Міністерстві юстиції, він спливає 25 вересня. Цей дедлайн стосується того, що бізнес-структури мають подати до Мін’юсту інформацію про своїх кінцевих бенефіціарних власників, тобто про реальних власників. Ми пам’ятаємо травень, коли були, по-перше, ажіотажі скажені просто перед управліннями юстиції. А, по-друге, довелося перенести власне цей кінцевий термін саме з огляду на ажіотаж. І от яка ситуація зараз – 215 тисяч бізнес-структур ще досі не подали такої інформації. Що з ними буде після 25 вересня? І наскільки корисними, потрібними у практичному плані виявилися ті дані, які ви все-таки отримали?
– Я хочу нагадати українцям, що це за ініціатива. Восени минулого року ми прийняли відповідний закон, який передбачає розкриття інформації про кінцевого власника українських компаній. Цей закон спрямований фактично на боротьбу з корупцією. Я тоді теж розповідав, що йдеться насправді про ті компанії, де через офшорні певні компанії приховуються реальні власники, які мають відношення, як правило, до державного апарату. Ті, які приймають участь у тендерах, які фактично розкрадали сотні мільйонів українських бюджетних коштів. І фактично було півроку в українського бізнесу, починаючи з минулої осені, для того, щоб внести цю інформацію. У травні, на жаль, така в нас специфіка, в українців – усе робити в останній момент, відбулася ситуація, коли понад половину всіх наших підприємств не подали цю інформацію. Ми тоді пішли назустріч бізнесу. Ми продовжили строк фактично ще до кінця вересня. Більше того, зараз в Україні півтора мільйона підприємств, юридичних осіб, ми прибрали 700 тисяч компаній, де засновниками є фізичні особи. Тобто фактично якщо тільки засновниками є громадяни, то апріорі вважається, що вони є кінцевими власниками компаній. І залишили тільки в переліку тих осіб, які повинні подати інформацію, ті компанії, де засновниками є юридичні особи або офшорні іноземні компанії. Це точно не малий і не дрібний і не мікробізнес, тому що дозволити собі утримувати там нерезидента і щоб він був засновником в юридичній особі в Україні – це досить таки дорога справа.
– Це недешево, так. Але що з ним буде після 25 вересня?
– Що ми ще зробили для того, щоб спростити бюрократію в подачі цієї інформації. Ми максимально спростили форму 3, яка раніше була на 15 сторінках, ми зробили на одній сторінці. Дали можливість підприємцю, якщо він не хоче йти до органів реєстрації, заповнити цю сторінку і направити її поштою. Ми так само зробили систему електронної подачі документів через сайт Міністерства юстиції. Тобто всі можливості для того, щоб сумлінний підприємець подав цю інформацію, ми дали. Зараз є дійсно статистика, коли 200 тисяч підприємств поки що не подали цю інформацію. Ми проводимо роз’яснювальну роботу. Я зараз принагідно хочу звернутися до наших підприємців, до головних бухгалтерів компаній – подайте, будь ласка, чи через направлення поштою спрощеної форми до Міністерства юстиції, чи через електронну подачу цього документа через сайт Міністерства юстиції, подайте цю форму 3. Для того, щоб у вас не було негативних наслідків у вигляді штрафів. Ті компанії, які фактично будуть приховувати цю інформацію, я маю надію, що до кінця вересня їх буде не дуже багато, значить тоді це вже питання правоохоронних органів щодо того, що, можливо, в цих компаній є що приховувати.
– Ви будете якимось чином до них звертатися?
– Ми цю інформацію передаємо в режимі онлайн до наших правоохоронних органів, і це вже буде питання і Національного антикорупційного бюро, і відповідних органів міліції, і прокуратури перевіряти ту чи іншу компанію на можливі зв’язки нелегального використання компаній для приховання виведення коштів. Але, насправді, зараз максимально проста процедура для того, щоб подати цю інформацію несумлінному підприємцю. Я маю надію, що наші підприємці це зроблять, тому що це у ваших інтересах. Якщо ви маєте можливість, потім, до речі, ця інформація є публічною для будь-якого бажаючого, ви заходите на сайт Міністерства юстиції, можете побачити кінцевого бенефіціара в тій чи іншій юридичній особі. Це дає можливість фактично отримувати інформацію… якщо ви хочете дізнатися з ким вести справу в тій чи іншій компанії, ви це можете зробити на сайті Міністерства юстиції. Тому я маю надію, що цей закон буде реалізований і виконаний. Він потрібний і правильний.
МИ ЗРОБИЛИ ВСІ НЕОБХІДНІ ЮРИДИЧНІ ПРОЦЕДУРИ ЩОДО ЗАПУСКУ ПРОЦЕСУ ЕКСТРАДИЦІЇ І ПЕРЕДАЧІ МАРКОВА УКРАЇНСЬКОМУ ПРАВОСУДДЮ
– Якщо вже про правоохоронні органи заговорили, то я запитаю вас про те, як там ситуація з екстрадицією Ігоря Маркова. Тому що всі ми пам’ятаємо, 12 серпня він був затриманий в Італії, під домашнім арештом. Між іншим, заявляє, що подав позов проти українського бюро Інтерполу. Мін’юст у першу чергу мав відреагувати і запустити процес екстрадиції. На якому етапі?
– Ми зробили всі юридичні процедури, які необхідні були від держави Україна, щодо запуску процесу екстрадиції і передачі цього громадянина українському правосуддю. Відповідні матеріали були направлені до італійської сторони, до відповідного суду в Італії. Він, наскільки я знаю, не звільнений, він поміщений під домашній арешт. Зараз відбувається судовий процес в Італії щодо розгляду тих матеріалів, які направила Україна. Думаю, італійське правосуддя прийме відповідне рішення, тому що всі матеріальні доказові підстави, які необхідні для того, щоб передати його українській стороні, є. Тому маю надію, що після рішення італійського суду ця особа буде направлена українській стороні для проходження судових процедур у кримінальних провадженнях, які є в Україні.
– В Україні створять новий, спеціалізований орган – Нацагенство з питань розшуку і управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів. Поки що це проект закону, розроблений спільно Генпрокуратурою, Мін’юстом разом з антикорупційними експертами. І от він, власне, схвалений урядом і направлений до Верховної Ради. Ну звучить красиво і потрібно для держави. Яка його доля в сесійній залі, на вашу думку? І з огляду на місцеві вибори, коли в нас кожне питання під призмою кожен своєю бачить, наскільки великі шанси, що він буде ухвалений?
– Маю надію, що політична лихоманка, пов’язана з місцевими виборами, все ж таки не дасть нашим політичним партіям, які представлені в парламенті, повністю розійтися і не займатися тими речами, які потрібні державі. Тому що цей закон – це не один із сотень законів, які приймаються постійно в парламенті. Це закон, який дійсно потрібен народу і який потрібен державі. Поясню дуже простими словами. Цей закон фактично дає можливість здійснювати конфіскацію й управління тими активами, які здобуті через корупційні злочини. Такий механізм працює у країнах Європейського Союзу, де є спеціалізовані органи. Простий приклад Франції, яка, у принципі, за рівнем корупції не знаходиться в якихось там високих рейтингах. У них діє такий орган і цей орган щороку, при невеликій кількості кримінальних проваджень, які є у Франції, пов’язаних з корупцією, приносить до бюджету Франції 100 мільйонів євро. При тому, що витрати на цей орган там близько мільйона, пов’язані із заробітною платою і технічним забезпеченням самого органу. В Україні, коли є маса кримінальних проваджень і дуже багато майна арештовано осіб, які вчинили корупцію та інші злочини, пов’язані з розтратою бюджетних коштів, мова буде на першому етапі, поки ми розгребемо ці "авгієві конюшні", про десятки мільярдів гривень. Цей орган дає можливість – слідчі органи арештували певне майно, не чекаючи, поки буде вирок суду. Передається це майно в управління цьому органу, цей орган може його оцінити публічно, продати, направити кошти до бюджету. Якщо буде позитивний для особи вирок, виправдувальний вирок, тоді держава компенсує вартість майна. Якщо вирок буде негативний, тоді ці кошти направляються до бюджету для потреб, які визначені державою.
– У залі це проголосують і як швидко?
– Цей закон є одним із базових законів, які вимагаються щодо виконання плану по безвізовому режиму. І я не думаю, що народні депутати через свої політичні якісь пристрасті завалять навіть тільки з цієї підстави цей закон і ще іншу низку законів, які ми повинні прийняти до кінця місяця, щоб Україна отримала право на безвізовий режим і щоб українці їздили до Європи. Навіть цей аргумент достатній для того, щоб голосувати за такого роду закони.
– Подивимось на наступному сесійному тижні.
Яна Конотоп, "5 канал"