Уперше ця культова пара з’явилася на екранах у короткометражному мультфільмі "Puss Gets the Boot", що став початком цілої епохи мультиплікації. Більше про цей дивовижний проєкт розповість "Дивогляд".
Історія "Том і Джеррі"
За створенням "Тома і Джеррі" стояли двоє талановитих аніматорів – Вільям Ханна та Джозеф Барбера. Їхній творчий тандем подарував світові не лише безліч захопливих історій про протистояння кота та мишеняти, а й цілу естетику мультфільмів, де комічні погоні та винахідливі пастки стали основою веселого сюжету.
Як змінювався мультсеріал протягом десятиліть?
Перші серії "Том і Джеррі" створювалися в Голлівуді на студії MGM з 1940 до 1958 року. Цей період вважається "золотим віком" мультсеріалу – саме тоді він здобув популярність і був удостоєний семи премій "Оскар". Глядачів приваблювала динаміка сюжету, майстерна анімація та незмінний гумор, який підкорив різні покоління.
Однак після закриття анімаційної студії MGM у 1958 році права на мультфільм перейшли до празької студії "Rembrandt Films", яку очолював Джин Дейч. У період з 1961 по 1962 рік там створили 13 нових епізодів, але вони не здобули такої популярності, а глядачі назвали їх одними з найгірших у всій історії "Тома і Джеррі".
Рятувати ситуацію взялася інша легенда анімації – Чак Джонс. Його студія "Sib-Tower 12 Productions" повернула виробництво мультфільму до Голлівуду у 1963 році та випускала серії до 1967 року. Підхід Джонса був дещо іншим – персонажі стали емоційнішими, анімація отримала яскравішу стилістику, а сценки набули більшої експресії.
Нові спроби відродити культовий мультфільм
У 70-х та 80-х роках намагалися відродити популярність кота та мишеняти. Вільям Ханна та Джозеф Барбера повернулися до роботи над мультфільмом у 1975-1977 роках, а потім у 1990-1993 роках. У цей же період свої версії створювали студії "Filmation Studios" (1980-1982). Хоча ці адаптації відрізнялися від класичного стилю 40-50-х років, вони дозволили підтримати інтерес глядачів до культової франшизи.
Факти, яких ви не знали про створення "Тома і Джеррі"
Унікальна озвучка та мовчазний гумор
Хоча більшість серій мультсеріалу "Том і Джеррі" майже повністю обходяться без діалогів, є кілька винятків, коли персонажі говорять. У класичному епізоді "Самотнє мишеня" (The Lonesome Mouse) Том і Джеррі розмовляють у другій половині серії, і ці ролі озвучили самі творці – Вільям Ганна та Джозеф Барбера.
Але навіть без слів мультсеріал чудово передає емоції персонажів через їхню міміку, жести та характерні крики. Знаменитий крик болю Тома, який став його візитною карткою, насправді належить Вільяму Ганні – його запис спеціально обрізали, залишивши лише найгучнішу середню частину для створення особливого ефекту.
Музика, як невід'ємна частина мультфільму
Однією з ключових особливостей серіалу є використання музики для підкреслення динаміки сцени. Кожен рух персонажів супроводжується відповідним звуковим ефектом, що робить мультфільм схожим на класичну комедію німого кіно.
Композитор Скотт Бредлі створив саундтреки, які поєднували елементи класичної музики, джазу та популярних тогочасних пісень. Наприклад, у серії "Мишача біда" звучить знаменита джазова композиція "Всі Божі діти мають ритм", а в "Манхеттенській миші" музика повністю побудована на основі хіта "Манхеттенська серенада".
Команда аніматорів та сценаристів
"Том і Джеррі" створювали найкращі аніматори свого часу. Серед ключових постатей – Ірвін Спенс, який особливо любив малювати кота Тома, Кеннет Мьюс, Рей Паттерсон та Ед Бардж. Їхня робота дала мультсеріалу унікальний стиль анімації, що зберігся в серіях, створених у період з 1940 до 1958 року.
Джозеф Барбера, окрім продюсерських функцій, також писав сценарії до багатьох культових серій, зокрема "Опівнічний перекус" (1941), "Грайлива пташка" (1945) та "Небесна киця" (1949).
До 1955 року продюсером мультсеріалу був Фред Квімбі, але після його виходу з "Metro-Goldwyn-Mayer" Вільям Ганна і Джозеф Барбера взяли на себе керівництво виробництвом.
Поява в кіно та невдалий повнометражний фільм
Цікаво, що ще у 1945 році Джеррі з'явився на великому екрані у фільмі "Важкі якорі", де він не тільки танцював, а й говорив у сцені з актором Джином Келлі.
У 1992 році вийшов повнометражний мультфільм "Том і Джеррі", де до головних героїв приєдналася дівчинка-утікачка Робін Старлінг. Однак стрічка зазнала критики, адже порушувала класичну стилістику мультсеріалу. Глядачі не сприйняли той факт, що Том і Джеррі почали активно розмовляти та взаємодіяти зовсім інакше, ніж у короткометражках.
Маловідомі факти про персонажів "Тома і Джеррі"
Перша поява героїв – під іншими іменами
У найпершому мультфільмі "Puss Gets the Boot" (1940) головного героя-кота звали не Том, а Джаспер, а мишеня – Джінкс.
Том і Джеррі мають неабиякий інтелект
Обидва персонажі вміють читати – Джеррі полюбляє книжки (у серії "Сирота" він навіть читає журнал "Good Mousekeeping"), а Том регулярно переглядає газети. Також в одній із серій мишеня самостійно пише й видає книгу про їхні пригоди.
Музичні таланти персонажів
Том – справжній музикант: у серії "The Cat Concerto", яка отримала "Оскар", він грає на роялі в Hollywood Bowl. Джеррі ж акомпанує йому, використовуючи струни інструмента. Том також здатний диригувати оркестром, грати на контрабасі та співати серенади.
Джеррі – педагог?
В одному з епізодів можна побачити, що у мишеняти є диплом про вищу педагогічну освіту. Втім, наприкінці серії він сердито його ламає.
Родичі головних героїв
У Джеррі є кузен на ім’я Мускул, який вселяє страх у всіх котів, а також дядько Пекос – мексиканський музикант, що грає на гітарі.
Том теж має родича – його кузен страждає від панічного страху перед мишами, хоча в одній із серій, за допомогою Тома, він долає свою фобію.
Вплив мультсеріалу на анімацію
"Том і Джеррі" залишається одним із найвпливовіших мультсеріалів в історії анімації. Поєднання динамічної дії, гумору без слів та унікального візуального стилю зробило його еталоном slapstick-комедії.
За роки свого існування мультсеріал неодноразово змінював формат, але класичні епізоди 1940-1958 років залишаються золотим стандартом, який досі користується популярністю серед глядачів.
Цей легендарний мультфільм не лише пережив десятки змін, але й продовжує радувати нові покоління, залишаючись символом безтурботного дитинства та класичної анімації.
Раніше "Дивогляд" розповідав про 7 культових аніме Хаяо Міядзакі, "азійського Волт Діснея", які варто побачити кожному.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
