Що бачать люди на порозі смерті?

Природний процес завершення земного життя є абсолютно закономірним фіналом, який не повинен викликати панічного жаху. У цьому впевнена 62-річна Пенні Гокінс Сміт – фахівчиня з контролю якості в паліативній допомозі, яка протягом двох десятиліть підтримує невиліковно хворих пацієнтів у їхні останні миті. За її спостереженнями, на порозі вічності більшість людей демонструють ідентичну поведінку та описують схожі образи. Про це повідомляє "Дивогляд" із посиланням на Mirror.

Прощання з реальністю: метафори подорожей та біологічне згасання

Медсестра наголошує, що наближення фіналу супроводжується комплексом біологічних, психологічних та навіть загадкових, на перший погляд, явищ. Незадовго до смерті пацієнти дуже часто починають бачити яскраві видіння. Вони раптово згадують про минулі мандрівки, говорять про підготовку до майбутньої далекої дороги або намагаються простягати руки догори, розмовляючи з померлими родичами. Ці дивні явища, як зазначає Сміт, не лякають хворих, а навпаки – приносять їм глибоке заспокоєння та душевний комфорт.

Загальний алгоритм природного згасання організму зазвичай виглядає так:

• Збільшення тривалості сну: пацієнти поступово втрачають інтерес до навколишнього світу;

• Передсмертна кома: стан, за якого людина повністю припиняє реагувати на будь-які зовнішні чинники та подразники;

• Біологічна смерть: остаточна зупинка життєдіяльності організму.

Руйнування табу: чому медицина боїться говорити про кінець

Своїм головним покликанням Пенні Гокінс Сміт вважає відверту просвітницьку роботу з родичами пацієнтів. Вона намагається донести до людей думку, що смерть здатна бути "прекрасною", якщо суспільство перестане штучно уникати цієї теми. На думку фахівчині, сучасна система охорони здоров'я припустилася серйозної помилки, зробивши фінал людського буття забороненою темою.

"Коли лікарів навчають, їх вчать рятувати людей і продовжувати життя. Смерть сприймається як невдача, ми зробили її табуйованою темою. Чим менше ви знаєте про щось, тим страшніше це може бути. Смерть може бути прекрасною річчю, але не тоді, коли ти наляканий тим, що бачиш, і думаєш, що це ненормально", – ділиться досвідом працівниця хоспісу.

Пенні додає, що родичі госпіталізованих людей через брак інформації часто не здатні адекватно оцінити, скільки часу залишилося їхнім близьким. Тому вона завжди обирає шлях максимальної чесності, допомагаючи родинам прийняти неминуче без зайвого страху, адже цей фінальний іспит рано чи пізно доведеться скласти кожному.

Раніше "Дивогляд" розповідав про те, у чому люди розчаровані перед смертю і чого їм насправді бракує.

Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.