Навесні 2027 року значна частина українців, які перебувають у Європейському Союзі, досягне п'ятирічного терміну безперервного проживання там

Ця дата стає ключовим моментом, оскільки саме такий період часто є базовою умовою для подання документів на отримання громадянства або постійного дозволу на проживання в багатьох країнах ЄС. Про це розповідає "Дивогляд" із посиланням на "Радіо Свобода".

​Правова колізія: статус тимчасового захисту

​Хоча термін у п’ять років виглядає як автоматичне відкриття дверей до натуралізації, реальність значно складніша. Головна перешкода полягає в самому юридичному статусі "тимчасового захисту".

• ​Загальна позиція ЄС: Директива про тимчасовий захист чітко вказує: час, проведений у цьому статусі, не зараховується для отримання загальноєвропейського довгострокового дозволу на проживання.
• ​Національний рівень: Питання громадянства та національних дозволів на проживання залишається виключною компетенцією окремих держав-членів ЄС. Єврокомісія наголошує, що законодавство ЄС не регулює ці питання, тому кожна країна самостійно вирішує, чи враховувати роки під "тимчасовим захистом".

​Ситуація в Німеччині

​Німеччина є показовим прикладом того, наскільки заплутаною є ця правова сфера. Федеральне міністерство внутрішніх справ Німеччини зазначає, що періоди проживання за параграфом §24 можуть бути зараховані до п’ятирічного терміну для натуралізації, але лише після зміни статусу на інший вид дозволу на проживання (наприклад, робочий).

​Однак, як зазначають експерти, ситуація вкрай неоднорідна:

​"Питання громадянства – це власна компетенція кожної із земель, і міністерство внутрішніх справ не може надавати землям юридично обов’язкові вказівки щодо застосування закону".

​Це призвело до того, що міграційні органи в різних федеральних землях трактують норми по-різному: одні готуються до прийому великої кількості заяв, інші – категорично заперечують таку можливість.

​Кого торкнеться натуралізація?

​На практиці шлях до громадянства відкривається переважно для тих, хто успішно інтегрувався на ринку праці. Прикладом є Марія Брусова, яка, покинувши Україну, змінила статус із "тимчасового захисту" на робочий і зараз працює медсестрою. Вона ділиться своїм підходом: "Я відразу вирішила, що я буду жити так, ніби я тут залишаюся".

​Експерт Роланд Фройденштайн зазначає, що європейські країни, зокрема Німеччина, економічно зацікавлені в утриманні інтегрованих мігрантів через дефіцит робочої сили та старіння населення. Тому, попри офіційну риторику про допомогу в поверненні додому, фактичні умови сприяють залишенню найбільш працездатних категорій українців.

​Висновок: інтеграція проти повернення

​Водночас вразливі категорії громадян – люди похилого віку, особи з інвалідністю, безробітні багатодітні матері – опиняються у значно складнішому становищі. Шанси на легалізацію їхнього довготривалого перебування є мінімальними, що підтверджується досвідом Польщі, де після припинення дії спецзакону доступ до соціальних та медичних послуг для таких осіб суттєво обмежився.

​Наразі остаточні прогнози робити зарано. Багато залежатиме від подальших рішень Єврокомісії щодо продовження захисту та того, як розвиватимуться події на фронті. Як зауважують аналітики, стратегії європейських урядів будуть балансувати між декларативною солідарністю з Україною та власними демографічними та економічними інтересами.

Раніше "Дивогляд" розповідав, що дівчина, яка повернулася зі США на Троєщину, назвала 4 причини, чому в Україні краще.

Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.