Криза історичної пам'яті

Складні історичні питання продовжують чинити значний тиск на сучасні дипломатичні та суспільні відносини між Варшавою та Києвом. Останні кроки українського керівництва в царині національної пам'яті спровокували помітне зростання скепсису серед громадян сусідньої держави. Свіже соціологічне дослідження продемонструвало, що рішення Президента України Володимира Зеленського присвоїти одному з військових підрозділів почесне найменування на честь "героїв УПА" викликало різку критику всередині польського соціуму. Результати опитування, проведеного авторитетною агенцією SW Research на замовлення польського видання rp.pl, аналізує "Дивогляд".

Статистика невдоволення: понад половина поляків змінили думку на гірше

Соціологи звернулися до громадян Польщі з прямим запитанням про те, як саме крок українського президента щодо комеморації Української повстанської армії в офіційних назвах військових з'єднань скоригував їхнє особисте сприйняття сусідньої держави та її народу.

Результати анкетування продемонстрували глибокий розкол із чітким нахилом у негативний бік:

• 51,9% учасників опитування відверто визнали, що після цього політичного кроку їхнє ставлення до України та українців суттєво погіршилося;

• 31,9% респондентів заявили, що згаданий указ жодним чином не вплинув на їхній погляд і не змінив їхнього поточного сприйняття;

• 11,7% опитаних взагалі не змогли сформулювати чітку позицію та обрали варіант "важко відповісти";

• Лише 4,5% громадян Польщі зазначили, що їхнє ставлення до української сторони за останній час покращилося.

Демографічний зріз: хто налаштований найрадикальніше

Аналізуючи внутрішні параметри дослідження, автори соціологічного моніторингу зафіксували цікаву демографічну закономірність. Найбільш безкомпромісну та критичну позицію щодо українських історичних рішень продемонстрували дві категорії польського населення: чоловіки різного віку та молода генерація віком до 24 років.

Саме в цих групах відсоток тих, чиє ставлення змінилося в гірший бік, виявився найвищим. На думку експертів, подібні настрої свідчать про те, що історичний бекграунд Волинської трагедії та діяльності ОУН-УПА залишається вкрай болючим тригером для польської громадської думки, який легко активізується через символічні політичні жести, навіть на тлі тривалого стратегічного партнерства та взаємної підтримки під час війни.

Раніше ми повідомляли, що Україна й надалі надаватиме Польщі дозволи на ексгумації.

Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.