Порівняння української системи освіти із західними моделями завжди викликає жваві дискусії

Цього разу хвилю обговорень спровокував допис українки Олени Гончаренко у Facebook, яка провела разючу паралель між порядками в українських та іспанських школах, пише "Дивогляд".

Приводом для роздумів стали розповіді про те, що в Іспанії школярам дозволяють кататися на самокатах просто у коридорах, бігати по щойно помитій підлозі та навіть обідати на ній разом із директором і вчителями, спілкуючись абсолютно "на рівних".

​Проте авторка допису такий підхід не поділяє. Вона переконана, що освітній заклад – це місце для здобуття знань, а не майданчик для розваг. На її думку, активні ігри на самокатах можуть бути травмонебезпечними для інших учнів і аж ніяк не гарантують кращого засвоєння матеріалу. Олена Гончаренко зазначила, що для прогулянок на самокатах існують парки, і вона точно не бажає, аби під час руху шкільним коридором на її дитину хтось налетів заради вивільнення енергії.

​Будні українських учителів: не до анімації

​Окрему увагу авторка приділила надважким умовам, у яких сьогодні змушені працювати українські педагоги, зокрема проводячи безліч часу з дітьми в укриттях через повітряні тривоги. На тлі цих реалій додатковий контроль за розвагами учнів видається недоречним тягарем.

​Згадуючи одну з таких зустрічей біля школи, Гончаренко написала:

​"Прибігла забрати дитину раніше й побачила котрусь учительку, яка вискочила з укриття вхопити свіжого повітря кілька хвилин і забігти назад. І щось ми спочатку хотіли сказати одна іншій про те, як це все заколупало, а потім просто обидві посміхнулись стисненими губами. І я одразу згадала про ті самокати по школі, яких, на чиюсь думку, не вистачає ще в порядку денному наших учителів".

​Також українка підкреслила, що не розуміє доцільності обідів на підлозі, адже для їди є столи, а для неформального спілкування у дітей є однолітки. Крім того, вимога обійти вологу підлогу – це не обмеження свободи, а банальний вияв поваги до праці технічного персоналу. Усі ці закордонні нововведення, на її переконання, жодним чином не підвищують якість освіти.

​Що кажуть у мережі?

​Більшість користувачів інтернету та представників освітянської спільноти палко підтримали таку позицію. Коментатори одностайно сходяться на тому, що школа має залишатися простором для навчання, де панує взаємоповага та дотримуються чітких меж між дорослими й дітьми.

​У коментарях під дописом розгорнулися активні обговорення:

• ​Про роль батьків та сутність навчання: ​"Навчання це праця, важка праця. І тільки тоді, коли дитина це усвідомить не без допомоги батьків, вона буде вчитися, поводитися адекватно, поважати не тільки друзів однокласників, а й вчителів та інших дорослих. Однак, мабуть ми, вчителі, маємо достукатися до батьків. Граючись під час уроків і вилазячи зі шкіри перед учнями, далеко не заїдеш. Результати фінів показали вже".

​"Навчання це праця, важка праця. І тільки тоді, коли дитина це усвідомить не без допомоги батьків, вона буде вчитися, поводитися адекватно, поважати не тільки друзів однокласників, а й вчителів та інших дорослих. Однак, мабуть ми, вчителі, маємо достукатися до батьків. Граючись під час уроків і вилазячи зі шкіри перед учнями, далеко не заїдеш. Результати фінів показали вже".

• ​Про необхідність субординації: Дописувачі зауважують, що подібних розсудливих батьків зараз небагато, і наголошують: "Хто б і що не говорив, але дистанція між дорослими і дітьми має бути".
• ​Про недоцільність сліпого копіювання закордонного досвіду: Педагоги та батьки впевнені, що не варто переймати сумнівні тренди з інших країн. Вони підкреслюють, що для здобуття професії вчителя люди працюють роками, а знання нікому не даються задарма, тому подібні "цирки зі школярами" є зайвими.

Раніше "Дивогляд" розповідав, що Лісовий прокоментував виїзд школярів за кордон.

Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.