Щороку 2 лютого мільйони людей по всьому світу з цікавістю чекають на одну подію – появу сонного бабака

Саме він, за давнім повір’ям, має сказати вирішальне слово: чи скоро прийде весна, чи зима затримається ще на кілька тижнів. Звучить як жарт, але за цією традицією стоїть багатовікова історія, народні вірування і навіть сучасна поп-культура. Про це розповідає "Дивогляд" із посиланням на ТСН.ua.

Як тварини стали "синоптиками"

Ідея визначати погоду за поведінкою тварин з’явилася задовго до метеослужб і супутників. У давнину люди уважно спостерігали за природою, шукаючи знаки зміни сезонів. У Стародавньому Римі 2 лютого будили їжака й дивилися, чи бачить він свою тінь. У середньовічній Європі ту саму роль виконував борсук. Якщо день був сонячний – чекали продовження холодів, якщо похмурий – вірили, що тепло вже близько.

З часом ці прикмети поєдналися з християнським святом Стрітення, коли люди теж намагалися "вгадати", якою буде весна. У кельтів на початку лютого існував Імболк – окремий день, присвячений пробудженню природи. Тож День бабака – це не випадкова вигадка, а продовження дуже старих вірувань.

Чому саме бабак

Коли наприкінці XVIII століття німецькі переселенці привезли свої традиції до Північної Америки, з’ясувалося, що знайомі їжаки там не мешкають. Зате вистачало бабаків – тварин, які, як і їхні європейські "колеги", впадають у зимову сплячку. Так бабак і став головним героєм нового народного обряду.

Офіційно День бабака в США почали відзначати наприкінці XIX століття. Найвідоміше святкування зародилося в містечку Панксатоні в Пенсильванії, де бабак Філ згодом перетворився на справжню легенду. Саме звідти традиція розійшлася по всій Америці, Канаді, а згодом і за її межі.

Просте правило, яке знають усі

Суть обряду надзвичайно проста. Вранці 2 лютого бабака дістають із нори й дивляться на його реакцію:

• Похмуро, тіні немає – весна буде ранньою.
• Сонячно, тінь з’явилася – зима триватиме ще приблизно шість тижнів.

Науковці давно ставляться до таких прогнозів скептично, адже статистика збігів невисока. Та для прихильників свята це не має значення: головне – сам ритуал, атмосфера очікування й добра іронія наприкінці зими.

Бабаки-зірки і святкові шоу

У різних регіонах США та Канади є свої "зіркові" бабаки, навколо яких щороку влаштовують фестивалі. Найвідоміший із них – Панксатонський Філ, якого урочисто зустрічають люди у фраках і циліндрах. За легендою, він живе вже понад століття завдяки чарівному еліксиру, хоча насправді роль Філа переходить від одного бабака до іншого.

Є й інші колоритні персонажі – білі бабаки-альбіноси, "південні" прогнозисти та навіть люди в костюмах гризунів. Усе це давно перетворило День бабака на яскраве шоу з туристами, музикою та прямими трансляціями.

Фільм, що зробив свято безсмертним

Справжній світовий прорив традиція отримала після виходу комедії "День бабака" з Біллом Мюрреєм у 1993 році. Стрічка не лише прославила маленьке містечко Панксатоні, а й подарувала світу нове значення цього дня. Відтоді вислів "день бабака" став синонімом монотонного повторення, рутини й замкненого кола.

Водночас фільм надав святу глибшого філософського підтексту: можливість змінити себе, навіть якщо день повторюється знову і знову.

Український погляд на традицію

В Україні бабаки здавна вважалися особливими тваринами, здатними відчувати зміну сезонів. За народними уявленнями, вони прокидалися навесні й "сповіщали" про тепло своїм свистом. Сучасна традиція святкування 2 лютого з’явилася вже у XXI столітті.

Найвідомішим українським "метеорологом" став харківський бабак Тимко, а нині – його наступники. Щороку вони збирають навколо себе журналістів і глядачів, роблячи прогноз весни. Подібні заходи проводять і в інших містах, зокрема у Львові. Іноді українські бабаки навіть "випереджають" календар, прокидаючись раніше, ніж очікувалося, чим викликають хвилю жартів і надій на раннє тепло.

Маленьке диво посеред зими

Для сучасного світу День бабака – це радше символ, ніж прогноз погоди. Він дарує людям емоцію очікування, легку казковість і відчуття спільності. Коли зима здається нескінченною, так приємно повірити, що десь маленький пухнастий провісник уже знає відповідь.

І навіть якщо бабак помиляється, він усе одно робить головне – нагадує, що весна обов’язково прийде.

Раніше "Дивогляд" писав про те, коли в Україні почнеться справжня весна.

Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.