У Львові, після тривалої хвороби, у віці 66 років помер народний артист України Степан Гіга. Його голос, пісні та принципова позиція назавжди вписані в історію української культури. Про це розповідає "Дивогляд".
Від сільського хлопця до народного артиста
Степан Гіга народився 16 листопада 1959 року в закарпатському селі Білки. У родині не було професійних музикантів: батько працював кочегаром, мати – на заводі. Однак саме шкільний учитель Михайло Копинець першим розгледів талант хлопця й безкоштовно навчав його вокалу та гри на баяні.
Шлях у професійну музику був непростим. До Ужгородського музичного училища Гіга намагався вступити три роки поспіль, але безуспішно – не вистачало місць. Він працював слюсарем, служив в армії, і лише з четвертої спроби став студентом. Саме там викладач із хорового диригування звернув увагу на унікальний діапазон його голосу.
"Я заспівав верхні “ля”, далі “сі-бемоль”, “сі-бекар”, а він мене підганяє енергійними кивками голови: “Далі-далі!”… Згодом підіймає руки зі словом “досить!”", – згадував артист той вирішальний іспит.
Навчання він завершив екстерном, а музика остаточно стала справою його життя.
Сцена, гурти і власна студія
Ще у шкільні роки Степан Гіга виступав у складі ансамблю "Зелені Карпати", згодом очолив цей колектив. У 1983 році став солістом гурту "Стожари", паралельно працюючи в оперній студії Київської консерваторії.
Попри можливості працювати у Національній опері та філармоніях, артист свідомо повернувся на Закарпаття, де заснував гурт "Бескид". Після його розформування у 1991 році Гіга зосередився на написанні пісень, аранжуваннях та створив власну студію звукозапису GIGARecords.
"Найкращі мої пісні були написані на цьому маленькому балкончику", – розповідав він про роки напруженої й тихої праці.
Мільйонні тиражі та "Золоті диски"
Перший сольний альбом "Друзі мої" вийшов у 1995 році, а платівка "Королева" закріпила успіх артиста. Справжнім проривом стала "Вулиця Наталі" (2001), яка розійшлася мільйонним тиражем і принесла Степану Гізі перший в незалежній Україні "Золотий диск" в естрадному жанрі.
Саме з цього альбому пісні "Вулиця Наталі", "Біла вуаль»", "Цей сон", і "Яворина" стали частиною культурного коду країни. Згодом успіх підтвердив альбом "Троянди для тебе", а творчий шлях поповнився платівкою "Дорога до храму".
Принципи, що пережили моду
У певний період артиста майже не було в ефірах – його називали "неформатом". Але після початку повномасштабної війни інтерес до творчості Степана Гіги вибухнув із новою силою, зокрема серед молоді.
"Ніякого феномену немає. Я просто 40 років роблю те, що й робив. Можливо, змінилась свідомість людей", – пояснював співак.
Він принципово ніколи не співав російською мовою і після 2022 року активно виступав на благодійних концертах на підтримку ЗСУ.
"Найголовніше – не зраджувати собі", – ці слова стали своєрідним підсумком його життєвої філософії.
Родина і сцена
Степан Гіга двічі був одружений. Донька Квітослава народилася в першому шлюбі. Друга дружина, Галина, – бандуристка та директорка GIGARecords. Їхній син Степан-молодший став заслуженим артистом України, а онук Даніель не раз виходив з дідом на сцену.
Реакція відомих людей
Новина про смерть маестро сколихнула країну. Колеги й публічні діячі висловлюють співчуття в соцмережах.
Павло Зібров написав:
"Твій голос і твої пісні – це частина нашого життя, частина коду України, вони назавжди з нами, у наших серцях!"
Ірина Федишин наголосила:
"Сьогодні його ім'я назавжди вписано у нашу історію. Бо справжня творчість не зникає – вона переходить у вічність".
Наталка Карпа з болем зазначила:
"Не стало легенди. На щастя, молодь встигла скупати цього неймовірного артиста у своїй любові та оваціях".
Світла пам’ять
Степан Гіга пішов у момент, коли його творчість знову звучала на повен голос. Його пісні об’єднували українців у найважчі часи – і продовжать звучати, бо справжня музика не має ані віку, ані кордонів.
Світла і вічна пам’ять маестро української пісні!
Раніше "Дивогляд" розповідав, що у ДТП загинув відомий український актор.
Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.
