Ця ділянка Атлантичного океану давно має славу зони, де, за чутками, безслідно зникали кораблі та літаки. Гіпотези виникали найрізноманітніші – від викрадень інопланетянами до дії невідомих енергетичних полів із затонулої Атлантиди. Однак австралійський науковець Карл Крушельницький переконаний: ніякої загадки тут ніколи не було. Про це повідомляє "Дивогляд" із посиланням на The Independent.
Людський фактор і погода – головні причини
На думку вченого, висока кількість інцидентів у цьому районі пояснюється просто: людські помилки, складні погодні умови та надзвичайно жвавий трафік. Площа Бермудського трикутника перевищує 700 тисяч квадратних кілометрів, а розташування неподалік США робить його одним із найбільш завантажених морських і повітряних коридорів світу.
Крушельницький зазначає, що якщо врахувати обсяг суден та літаків, які проходять через цю зону, то відсоток катастроф тут такий самий, як і в будь-якому іншому регіоні світу. За його словами, це підтверджують і страхова компанія "Ллойдс" у Лондоні, і Берегова охорона США.
"Кількість зникнень у Бермудському трикутнику така ж, як і в будь-якій точці світу, у відсотковому співвідношенні", – підкреслює Крушельницький.
Міф про "рейс 19"
Одним із ключових епізодів, що підживили легенду, стало зникнення "рейсу 19" – п’яти торпедоносців ВМС США, які 5 грудня 1945 року вилетіли на навчальне завдання і не повернулися.
Вчений пояснює, що реальність зовсім не така романтизована, як у книгах про містичний трикутник. По-перше, у той день погода була далекою від ідеальної: хвилі сягали 15 метрів, що прямо суперечить твердженням популяризатора міфу Вінсента Гаддіса. По-друге, командиром групи був лейтенант Чарльз Тейлор, який мав репутацію пілота, що часто губився і вже двічі потрапляв в аварії.
Записи радіопереговорів перед зникненням демонструють повну дезорієнтацію: "Якщо ви почитаєте радіопереговори, деякі молодші пілоти кажуть: 'Чому б нам не полетіти на захід?', а пілот каже: 'Чому б нам не полетіти на схід?'", – розповідає Крушельницький. У результаті група лише віддалялася від узбережжя, заглиблюючись у відкрите море.
Що ж до рятувального літака, який, за легендами, зник безслідно, – насправді очевидці бачили вибух, а пізніше знайшли нафтові плями та уламки. До того ж ця модель мала репутацію "літального бензобака" через конструктивні проблеми з паливною системою.
Чому легенда живе дотепер
Попри логічні пояснення, міф виявився напрочуд живучим. Книжка Чарльза Берлітца "Бермудський трикутник", що вийшла у 1974 році накладом у 20 мільйонів примірників, значно посилила інтерес публіки. У ній було чимало недостовірних фактів, зокрема й історія про корабель "Мері Селест", який нібито зник у межах трикутника, хоча насправді його виявили біля Азорських островів.
З’являлися й псевдонаукові теорії. Одна з них пояснювала катастрофи вибуховими викидами метану з морського дна, які могли зменшувати щільність води, змушуючи судна тонути. Проте вчені Геологічної служби США заявили, що останні подібні викиди біля узбережжя відбулися близько 15 тисяч років тому – тоді, коли "найбільш технологічні судна людей були, ймовірно, не більше ніж видовбаними колодами".
Таким чином, загадковість Бермудського трикутника існує не завдяки науковим фактам, а завдяки людській любові до сенсацій та невідомого. І хоча сучасна наука має чіткі пояснення більшості випадків, легенда, ймовірно, ще довго залишатиметься частиною популярної культури.
Раніше "Дивогляд" розповідав про найвідомішу містичну подію у Бермудському трикутнику.
Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.
