Особливої цінності набувають ті родові імена, які передавалися у сім’ях з покоління в покоління, зберігаючи сліди занять, зовнішності, характера чи походження наших предків. Про це повідомляє "Дивогляд".
Суфікси як етнічна ознака
Більшість українських прізвищ мають у своїй структурі характерні суфікси, які дозволяють з високою ймовірністю ідентифікувати їхнє походження. Мовознавець Юліан Редько у своїй праці "Сучасні українські прізвища" зазначає, що такі закінчення як -енко, -ук, -юк, -ак, а також -ський, -цький, -зький найчастіше трапляються саме в українському мовному середовищі.
Ось кілька прикладів прізвищ, які з великою ймовірністю вказують на глибоке українське коріння:
Полтавський
Це прізвище містить суфікс -ський, який притаманний українській мові й часто вказує на географічне походження людини. Ім’я "Полтавський" утворене від назви міста Полтава, що дає підставу припускати зв’язок з цією місцевістю. Сьогодні в Україні налічують щонайменше 663 носії цього прізвища, більшість із яких проживають на Сході. У джерелах згадується про представників православного духовенства та репресованих осіб із цим родовим іменем.
Кравчук
Прізвище з суфіксом -ук займає особливе місце в українському антропонімічному просторі. "Кравчук" походить від слова "кравець" і свідчить про давнє ремісниче заняття. На сьогодні це одне з найпоширеніших прізвищ в Україні – його мають понад 37 тисяч осіб, з концентрацією на Київщині. Прізвище зафіксоване в архівних документах, що стосуються міщанства, духовенства та репресованих осіб.
Коваленко
Суфікс -енко – один з найвиразніших у формуванні українських прізвищ. "Коваленко" має корені в слові "коваль" і вказує на спадкову професію. Це прізвище поширене по всій території України, а особливо у Дніпропетровській, Київській та Харківській областях. Загальна кількість носіїв – понад 88 тисяч осіб. Прізвище вважається класичним прикладом української іменної традиції.
Ковпак
Це прізвище містить суфікс -ак, що також притаманний українській мовній традиції. Воно, ймовірно, походить від назви головного убору або ж мало інше локальне значення. "Ковпак" є рідкіснішим: відомо близько 1990 носіїв, здебільшого у Львівській та Київській областях. У документах XVIII століття воно згадується серед козацьких реєстрів.
Куниця
Особливу групу українських прізвищ складають ті, які походять від назв тварин. У цьому випадку – "куниця". Подібні імена могли виникати як за аналогією з рисами характеру (прудкість, спритність), так і за зовнішністю. Це прізвище мають менше тисячі осіб, і найчастіше його можна зустріти в Черкаській та Київській областях. Його вважають етнографічно цінним прикладом питомого українського прізвища.
Прізвища як культурний код
Прізвище в українській традиції – не лише ідентифікатор. Це часто прихований культурний код, в якому зашифровані географія, мова, історія та соціальна структура. Особливої уваги заслуговують імена, що були збережені попри репресії, війни та русифікацію. Вони несуть у собі історичну пам’ять і віддзеркалюють тривку лінію родинної спадковості.
Дослідження українських прізвищ – це не лише справа лінгвістики, а й крок до глибшого розуміння власного коріння. У добу глобалізації та втрати національної ідентичності знання про походження родового імені може стати тією ниткою, що зв’язує людину з її минулим, а отже – і з майбутнім.
Раніше "Дивогляд" розповідав про 7 українських прізвищ, які могли виникнути через зміну релігії.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
