Чому мавпи не зустрічаються з кенгуру?
На карті ця межа не має жодних позначень, однак у світі тварин вона є суворим кордоном, що поділяє два надзвичайно різні біологічні світи – Азію та Австралію. Мова йде про лінію Воллеса, уявний кордон, що розділяє фауну двох сусідніх регіонів, створюючи враження, ніби ці світи ніколи не мали спільного минулого. Про це повідомляє "Дивогляд" із посиланням на Science Alert.
Лінія Воллеса була вперше позначена у 1859 році британським натуралістом Альфредом Расселом Воллесом. Досліджуючи Індонезійський архіпелаг, учений виявив дивовижний зоологічний феномен: тваринний світ островів Балі та Ломбок, що відділені лише вузькою протокою завширшки 24 кілометри, відрізнявся радикально. У той час, як на Балі мешкали типові для Південно-Східної Азії мавпи, тигри та носороги, то на Ломбоку панували сумчасті, папуги какаду та інші представники австралійської фауни.
Як з’ясували пізніше вчені, причина криється в геології. Близько 30 мільйонів років тому Австралійська тектонічна плита почала стикатися з Євразійською, створюючи ланцюг островів, який сьогодні формує Індонезію. Між двома плитами залишилися глибокі океанські жолоби, зокрема протока Ломбок, які завжди залишалися бар’єром для наземних видів – навіть у ті часи, коли рівень моря був нижчим.
Наслідки цього геологічного поділу вражаючі: по обидва боки лінії Воллеса сформувалися унікальні комплекси тварин. На захід – класичний азійський світ із людиноподібними мавпами, копитними, великими хижаками. На схід – світ сумчастих, таких як кенгуру, вомбати та тасманійські дияволи, а також представників рідкісних груп, наприклад, однопрохідних.
Ба більше, навіть птахи, попри здатність літати, рідко перетинають цю межу. Учені фіксують генетичну відмінність між популяціями на обох сторонах бар’єру, навіть серед видів, які могли б теоретично мігрувати. Подібні відмінності виявляють і серед риб, молюсків, а також морських мікроорганізмів, що свідчить про еволюційно обумовлену ізоляцію.
Науковці вважають, що лінія Воллеса – не просто географічний кордон, а результат мільйонів років ізоляції й адаптації до різних кліматичних умов. Попри спроби змоделювати точне розташування цієї межі, вона досі залишається предметом наукових дискусій, оскільки кожен острів має свою унікальну екосистему й історію колонізації.
Раніше "Дивогляд" розповідав, що на Хортиці знайшли рештки істоти, яка жила понад 300 років тому.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
