Ці дрібниці, що часто здаються неважливими, насправді мають величезне значення для нашої самооцінки. Нове дослідження, опубліковане в журналі Biological Psychiatry: Cognitive Neuroscience and Neuroimaging, свідчить: у чоловіків вплив таких соціальних сигналів посилюється під дією тестостерону. Про це повідомляє "Дивогляд" із посиланням на PsyPost.
Один гормон – і все змінюється
У дослідженні взяли участь 120 здорових чоловіків віком від 18 до 26 років. Кожному з них ввели одноразову дозу тестостерону або плацебо, після чого учасники виконували завдання, що імітує соціальну взаємодію. Вони отримували зворотний зв’язок (позитивний або негативний) від, як вони вважали, реальних людей. Насправді ж ці "відгуки" були заздалегідь запрограмовані та мали різний ступінь схвалення.
Після кожної серії таких "взаємодій" чоловіки оцінювали рівень своєї самооцінки. Як з’ясувалося, ті, хто отримав тестостерон, демонстрували більш виражені коливання самооцінки в залежності від того, чи отримували вони схвалення або несхвалення. Простіше кажучи, тестостерон робив їх більш чутливими до будь-якого соціального зворотного зв’язку.
Комп’ютерне моделювання, що супроводжувало дослідження, виявило ще цікавіший момент: під дією тестостерону мозок надає більшої ваги як очікуванням, так і розчаруванням. Коли реальний зворотний зв’язок не збігався з очікуванням, рівень самооцінки коливався ще більше. Це так звана "помилка прогнозування", і саме вона, за словами науковців, підкреслює вплив гормону на психоемоційні реакції.
Результати цілком узгоджуються з так званою теорією соціометра – уявленням про те, що самооцінка людини є не просто внутрішньою оцінкою, а чутливим індикатором соціального прийняття чи відторгнення. Тестостерон, вочевидь, виступає як підсилювач цієї системи.
Це також може пояснити, чому високий рівень тестостерону часто пов’язують із прагненням до статусу, соціального домінування та потребою визнання. Якщо гормон робить чоловіків більш чутливими до оцінки з боку інших, то не дивно, що вони починають більше прагнути схвалення або, навпаки, бояться критики.
Цікаво, що в контексті психічного здоров’я ці дані мають практичну цінність. Відомо, що низька самооцінка пов’язана з депресією, тривожністю, ізоляцією. І хоча іноді чоловікам із низьким рівнем тестостерону призначають гормональну терапію для поліпшення настрою, нові результати дозволяють припустити: комбінація терапії тестостероном і позитивного соціального середовища може виявитися набагато ефективнішою.
Однак автори попереджають – дослідження має обмеження. Вибірка складалася виключно з молодих чоловіків, тож поки що не можна сказати, як тестостерон впливає на жінок або людей старшого віку. Крім того, дослідники не враховували початковий рівень гормону в кожного з учасників – а це могло б дати ще глибше розуміння реакцій.
У майбутньому вчені планують вивчати вплив тестостерону в реальніших умовах – наприклад, у міжособистісному спілкуванні чи у пацієнтів із порушеннями самооцінки. Вони також зацікавлені у впливі інших гормонів – як-от окситоцину чи кортизолу – на ті самі процеси.
Поки що ж залишається одне: навіть незначні знаки уваги можуть справляти потужний емоційний ефект – особливо, якщо в крові більше тестостерону. Іноді досить лише одного погляду, щоб похитнути або піднести чиюсь віру в себе.
Раніше "Дивогляд" розповідав про те, хто більше страждає від самотності: чоловіки чи жінки.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
