Це явище набуває особливої актуальності в Україні, де демографічна ситуація й без того була складною, а війна лише загострила проблему. Хоча на перший погляд здається, що рішення про батьківство переважно зумовлене матеріальними аспектами – житло, стабільна робота, фінансові заощадження – нове дослідження, опубліковане у виданні Frontiers in Psychology, висвітлює більш глибокі психологічні бар'єри, які впливають на вибір мати чи не мати дітей. Про це повідомляє "Дивогляд" із посиланням на Forbes.
Експерти виділяють шість ключових причин, які найчастіше змушують людей відкладати це рішення.
"Я не готовий до цього кроку"
Однією з найпоширеніших причин є внутрішнє відчуття нездатності впоратися з відповідальністю батьківства. Людина може сумніватися у своїх моральних, емоційних або практичних можливостях. Чи зможу я стати хорошим батьком чи матір’ю? А якщо не зможу дати дитині те, що їй потрібно?
Соціальні мережі, книги з виховання, чужі поради – усе це формує ідеалізоване уявлення про бездоганних батьків, які завжди спокійні, люблячі й емоційно стабільні. Під вагою цих очікувань страх не виправдати "норму" змушує відступити. Іноді настільки, що людина починає сумніватися, чи настане коли-небудь момент повної готовності.
"Я хочу ще пожити для себе"
Для багатьох молодих людей мати дитину – це ніби натиснути на гальма. Особисті амбіції, подорожі, кар’єра, нові враження – усе це сприймається, як несумісне з відповідальністю за нове життя. Люди хочуть спершу реалізувати себе, досягти цілей, відчути свободу.
Це зовсім не про егоїзм, а про бажання бути повноцінним і наповненим батьком чи матір’ю. Однак така стратегія має свою пастку – "ідеального" моменту може не настати ніколи.
"Це звучить, як щось надто виснажливе"
Навіть ті, хто хоче дітей, не можуть не зважати на реалії батьківства: хронічне недосипання, фінансове навантаження, відсутність вільного часу. Часто саме думка про те, якою ціною дається любов до дитини, зупиняє на шляху до батьківства.
Це не свідчить про брак любові чи емпатії. Йдеться про емоційне виснаження, страх згоріти в новій ролі, особливо якщо вже зараз людина стикається з психоемоційним перевантаженням на роботі або в особистому житті.
"Я боюся, що все стане іншим"
Народження дитини змінює все – від розпорядку дня до стосунків у парі. Для багатьох ця невизначеність і втрата контролю – джерело глибокої тривоги. Особливо це стосується людей, які цінують стабільність, рутину або звичний спосіб життя.
Змінюється не лише побут, а й тілесне самовідчуття, ідентичність, а іноді й близькість у стосунках. Це природно викликає запитання: чи буду я все ще собою, коли стану батьком або матір’ю?
"Я фінансово не тягну"
Один із головних раціональних аргументів – нестача коштів. Вартість житла, медичного обслуговування, дитячого садочка та навчання лягає важким тягарем на плечі майбутніх батьків. Особливо це актуально в умовах війни та економічної нестабільності.
Тому багато людей ставлять собі одне й те саме питання: якщо я не можу гарантувати фінансову безпеку своїй дитині – чи маю я моральне право приводити її у світ?
Ці сумніви часто глибоко особисті, особливо в тих, хто виріс у родинах, де бракувало ресурсів. Для них важливо не лише мати дитину, а й забезпечити її всім необхідним.
"А раптом цей світ не вартий дитини?"
Остання, але не менш важлива причина – екзистенційний сумнів. Екологічна криза, глобальні війни, соціальна нестабільність – усе це породжує глибоке питання: чи справедливо давати нове життя у світ, де так багато болю та невизначеності?
Це питання стає дедалі актуальнішим для молодого покоління. І хоча любов до дитини може бути безмежною, іноді вона не здатна перекрити страх за її майбутнє.
Таким чином, рішення про батьківство – це не просто про бажання мати дитину. Це – про відповідальність, сумніви, внутрішні конфлікти та реальні виклики. І навіть, якщо суспільство часто спрощує це питання, справжній вибір є набагато складнішим. Він спирається на страхи, досвід, потребу в стабільності та пошук сенсу.
Раніше "Дивогляд" розповідав, ще демограф приголомшив думкою стосовно того, чи буде бебі-бум після війни.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
