"Будь-який монарх сидить на троні лише дупою": 20 цитат філософа Монтеня, який випередив свій час

Його головна праця, "Проби" (Essais, також відомі як "Досліди"), стала новаторською для тогочасної літератури та принесла йому світову славу. Монтень не тільки сформував особливий стиль роздумів над суспільством, історією та людською природою, але й залишився видатною політичною фігурою – двічі обіймав посаду мера Бордо. Більше про цього видатного мислителя розповість "Дивогляд".

Шлях до філософії

Мішель де Монтень народився 1533 року у своєму родинному маєтку в околицях Бордо. Його сім’я мала дворянське походження, але корінням сягала від гасконських буржуа. Батько подбав про чудову освіту сина – у 21 рік Монтень закінчив Тулузький університет, де вивчав право. Розпочавши кар’єру судді, він швидко влився у політичне життя, отримавши посаду радника в парламенті Бордо, яку для нього придбав батько.

Політичні амбіції молодого Монтеня виправдалися – він здобув визнання і навіть двічі обирався мером Бордо. Втім, його завжди приваблювали роздуми про життя, суспільство та людську поведінку.

Від політики до філософії

У 1565 році Монтень одружився, а значне придане дружини покращило його фінансовий стан. Коли у 1568 році помер його батько, Монтень отримав у спадок родовий замок. Через три роки він покинув суддівську кар’єру, пішовши у відставку, щоб повністю присвятити себе роздумам та письму.

Його головна робота, "Проби", писалася у період з 1580 по 1588 роки і стала революційною для літературного світу. Три книги есе поєднали в собі історичні спостереження, роздуми про мораль, політику, філософію та людську природу. В останньому томі Монтень приділив особливу увагу автобіографічним роздумам, що зробило твір особистісним і глибоким.

Останні роки життя

У 1588 році мислитель познайомився з Марі де Гурне, молодою шанувальницею його творчості. Вона стала не лише близькою людиною для нього, а й фактично прийомною донькою. Останні роки життя здоров’я Монтеня погіршувалося, хоча він продовжував залишатися активним.

13 вересня 1592 року він помер у родинному маєтку. Після його смерті саме Марі де Гурне підготувала та видала остаточну редакцію "Проб", завдяки чому творчий спадок Монтеня став доступним для майбутніх поколінь.

Його ідеї вплинули на багатьох мислителів, зокрема на Декарта, Руссо, Ніцше, а сам жанр есе став невід’ємною частиною світової літератури.

Цікаві факти

Однак, окрім його філософських праць, життя Монтеня було сповнене цікавих деталей, які розкривають його особистість, звички та стосунки з видатними діячами свого часу.

Унікальна освіта: виховання без заборон

Монтень зростав у родині, де освіта відігравала ключову роль. Його домашнім наставником був німецький лікар Горстанус, який навчав хлопчика гуманітарних дисциплін і спілкувався з ним виключно латиною. Це було не просто частиною навчального процесу – всі члени родини та навіть слуги у маєтку мали говорити з Монтенем латинською мовою. Такий підхід дозволив майбутньому мислителю не лише оволодіти мовою античності з ранніх років, але й сформувати особливий світогляд, орієнтований на класичні ідеали гуманізму.

Дружба з мислителями та політиками

Монтень мав репутацію глибоко освіченої людини, що зробило його близьким другом для багатьох державних діячів та філософів. Етьєн де ла Боесі, автор трактату "Міркування про добровільне рабство", був його найкращим другом і вплинув на багато поглядів Монтеня.

Також французький філософ мав довірчі стосунки з королем Генріхом Наваррським, який цінував його розум і політичну далекоглядність.

Любов до подорожей та літератури

Монтень багато подорожував, відвідавши Швейцарію, Німеччину, Австрію та Італію. Він ретельно записував свої враження, які пізніше склали "Щоденник подорожі", опублікований лише у 1774 році – через майже два століття після його смерті.

У своїх творах він уперше використав термін "есе" для позначення невеликих роздумів на різні теми. Це слово стало визначальним для літературного жанру, який сьогодні є невід'ємною частиною світової культури. Дехто навіть називає Монтеня "першим блогером", адже його тексти поєднували філософські роздуми, історичні аналізи та гумористичні анекдоти.

Особисте життя та родинні драми

Хоча Монтень був прихильником свободи вибору, його власне одруження було вимушеним. Під тиском родини він одружився на Франсуазі де ла Кассано. У пари народилося шестеро дітей, але лише одна донька дожила до дорослого віку.

Попри зовнішню стриманість, він завжди прагнув до усамітнення. Одну з веж родинного замку він перетворив на бібліотеку, яка стала його головним місцем для роздумів, читання та написання "Проб". Саме тут він працював над своїми текстами, формуючи нові ідеї, які згодом вплинули на таких мислителів, як Гете, Ніцше, Байрона, Емерсона та інших.

Цитати:

• Людей мучать не самі речі, а уявлення, які вони створили собі про них.
• Бажання того, чого в нас немає, заважає користатися тим, що в нас є.
• Від недостатньої поваги до себе діється стільки ж вад, скільки і від зайвої до себе поваги.
• Тільки дурні можуть бути непохитними в своїй впевненості.
• Справжня гідність подібна до річки: що глибша вона, то менше шумить.
• Будь-який монарх сидить на троні лише дупою.
• Гарною дружиною і гарним шлюбом називають не ту дружину і той шлюб, що й справді такі, але про які мовчать.
• І я був настільки вірний моїм коханим, що інколи навіть сприяв їхнім зрадам.
• Інші вади притуплюють розум, пияцтво ж руйнує його.
• Шум зброї заглушує голос законів.
• Керуйся я своєю волею, я б відмовився одружуватися навіть на самій мудрості, якби вона мене побажала.
• Можна повчитися і у ворога.
• Треба багато вчитися, щоб збагнути, що мало знаєш.
• Коли мої почуття залучають мене до будь-якої партії, це зовсім не означає, що моя прихильність до неї настільки сильна, щоб захопити і мій розум.
• Найкращий доказ мудрості – незмінно гарний настрій.
• Наше життя складається частково з нерозсудливих, частково з розсудливих вчинків. Хто пише про нього шанобливо і за всіма правилами, той мовчить про більшу його половину. Наші думки і розмірковування залежать від долі, і вона наділяє навіть їх такими властивими їй неясністю та невпевненістю.
• Нема чого нам вставати на ходулі, бо і на ходулях треба пересуватися за допомогою своїх ніг. І навіть на найвищому із земних престолів сидимо ми на своєму заду.
• Немає відповіді принизливішої, ніж мовчання.
• Уся мудрість і усі роздуми у нашому світі зводяться, врешті-решт, до того, щоб навчити нас не боятися смерті.
• Якщо я брешу, я ображаю себе більшою мірою, ніж того, про кого збрехав.

Раніше "Дивогляд" ділився 15 мудрими цитатами філософа Френсіса Бекона, життя якого забрав експеримент із куркою.

Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.