Дописувачі змальовували картини щоденних труднощів, зруйнованих сімей та невимовного болю. Про це повідомляє "Дивогляд" із посиланням на тред на Reddit.
Роз'єднані сім’ї та втрачені зв’язки
Багато користувачів зізнаються, що їхні родини більше ніколи не будуть такими, як раніше.
"Моя сім'я розкидана по Західній Європі, і, ймовірно, ніколи не об'єднається", – пише один із учасників обговорення.
Інший коментатор наголошує, що війна перетворила людей на безіменні цифри у новинах, і додає:
"Ми були людьми з мріями, сім’ями та нормальним життям"
Страх та тривога дітей
Один із користувачів поділився історією про свою маленьку доньку, яка щоразу плаче, коли лунають сирени повітряної тривоги.
"Це відбувається кожен день кілька разів", – пише він.
Розрив стосунків із рідними на росії
Не менш болючою темою є зруйновані зв’язки між українцями та їхніми родичами, які живуть на рф. Один із коментаторів розповів, що члени його родини на росії припинили з ним усі контакти, називаючи "нацистом".
"Як люди, які спостерігали за моїм дорослішанням, яких я знав усе життя, тепер вважають, що я щодня вбиваю російських дітей на Донбасі?" – запитує він.
Ще один користувач розповів, що його російські родичі підтримали армію рф у перші дні війни, але тепер, коли їхнє місто під постійними атаками безпілотників, вони, ймовірно, змінили свою думку.
"Але я не спілкувався з ними три роки і не маю бажання це робити", – додає він.
Психологічний тиск та відсутність безпечного місця
Користувачі описують жахіття, які вони переживають щодня.
"Базова довіра до світу зруйнована. Ми відчуваємо, що у світі немає безпечного місця", – зазначає один із дописувачів.
Один чоловік розповів, що його 7-річний син кожну ніч спить у ванній на матраці, щоб уберегтися від уламків у разі бомбардування:
"Ми навчили його, що робити, якщо стався напад і ми втратили свідомість. Читай – померли. Але у нас із чоловіком не вистачило нахабності сказати йому це прямо"
Життя в окупації: це не лише зміна прапора
Один із коментаторів наголошує, що окупація – це не лише зміна прапорів та податків, а тотальний контроль, насильство та руйнування.
"Це тортури, пограбування, зґвалтування, зникнення людей лише за те, що вони говорили українською", – пише він.
Він також додає, що окупаційна влада змінює населення:
"росія навмисно завозить своїх людей, щоб потім заявляти: 'Бачите? Тут живуть росіяни! Це завжди були російські землі!'"
Щоденні загрози та життя серед атак
Деякі користувачі розповідають про шокуючу "нормальність" війни:
"Ви звикаєте. Це напрочуд нормально – чути повітряну тривогу, швидко перевіряти, де знаходяться дрони, і продовжувати займатися своїми справами"
Один із коментаторів згадує, як його рідне місто залишилося без тепла через атаку дрона:
"Потрібен лише один безпілотник, щоб завдати удару, але день цілодобової роботи, щоб це відремонтувати"
"Ми не здамося"
Попри все, багато дописувачів висловлюють рішучість боротися до кінця.
"Росіяни не націлюються на військових – вони б'ють по цивільних: по інфраструктурі, автобусних зупинках, готелях, лікарнях. Але ми не здамося", – підсумовує один із користувачів.
Раніше "Дивогляд" розповідав, що демограф приголомшив своєю думкою стосовно того, чи буде бебі-бум після війни.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
