За результатами аналізу, ці обряди могли бути частиною боротьби за територію, оскільки конкуренція між різними видами гомінідів загострювалася. Про це повідомляє "Дивогляд" із посиланням на IFLScience.
Моторошне відкриття
Учені дослідили 17 давніх поховань на території Західної Азії, що дозволило зробити висновок про виникнення поховальних практик близько 120 000 років тому в регіоні Левант. Згодом ці звичаї поширилися на інші частини Європи та Африки. Зокрема, найдавніші місця поховань Homo sapiens і неандертальців були виявлені в печерах Ізраїля та Іраку.
Що цікаво, жоден з видів не почав практикувати поховання на своїй "батьківщині". Попри те, що сучасні люди походять з Африки, найстаріше поховання на цьому континенті датується лише 78 000 років тому. Схожа ситуація з неандертальцями, які походять з Європи, але їхні найдавніші поховання виявлено в Леванті.
Дослідники припускають, що традиція поховань зародилася в Леванті та потім поширилася на неандертальців у Європі. Концентрація поховань епохи середнього палеоліту в Леванті набагато вища, ніж у будь-якому іншому регіоні, що може пояснювати, чому саме тут виникли перші ритуальні поховання.
У період міжльодовикової епохи обидва види – сучасні люди з Африки та неандертальці з Європи – мігрували в Левант, що став важливим місцем їхньої взаємодії. Учені вважають, що ці два види могли не тільки досліджувати одні й ті самі території, але й використовувати однакові ресурси та навіть мешкати в одних і тих самих печерах.
Виникла гіпотеза, що велика кількість поховань неандертальців та Homo sapiens у Західній Азії може бути пов’язана з підвищеною конкуренцією за ресурси і територію. Коли один вид почав ховати своїх померлих, інший міг наслідувати цей приклад, щоб підкреслити свої права на землю.
Цікаво, що обидва види ховали померлих різного віку – від немовлят до дорослих, супроводжуючи їхні поховання залишками тварин або іншим поховальним приладдям. Однак методи поховання відрізнялися: неандертальці зазвичай проводили поховання в печерах, тоді як сучасні люди ховали своїх за межами печер.
Homo sapiens клали померлих на спину у зігнутому положенні, тоді як неандертальці розташовували їх у різних позах. Особливістю неандертальських поховань були вапнякові камені, які клали під голови померлих, схожі на подушки, що відрізняло їх від практик Homo sapiens, які рідко використовували камені в похованнях.
Раніше "Дивогляд" розповідав, що науковці виявили рештки дитини-неандертальця з синдромом Дауна.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
