Котів нерідко сприймають як тварин, які живуть за певними правилами та навіть мають власного "лідера"
Особливо це помітно в домівках, де мешкає одразу кілька пухнастиків: один може постійно першим бігти до миски, займати улюблене місце або змушувати іншого відступати. Однак така поведінка ще не означає, що між тваринами існує чітка ієрархія. Про це розповідає "Дивогляд" із посиланням на Blikk.
Редакторка Petbook та експертка з поведінки котів Саскія Шнайдер пояснила, що соціальні взаємини цих тварин значно складніші. На відміну від собак і вовків, коти не є стадними тваринами, тому їхнє життя не будується навколо одного "альфа-самця" чи лідера.
Для котів важливіша територія
Коти за своєю природою є територіальними та переважно поодинокими мисливцями. Їхня територія може включати місця для відпочинку, сну та харчування, а також ділянки, якими вони пересуваються. Частина таких зон може перетинатися з територіями інших котів.
Якщо дві тварини зустрічаються на спільній ділянці, результат їхньої взаємодії не обов'язково визначається тим, хто сильніший. Важливу роль може відіграти конкретна ситуація та те, хто першим зайняв або позначив певне місце.
Тобто навіть фізично сильніший кіт може поступитися іншому, якщо той уже встиг заявити права на територію.
Саме тому поведінку котів не завжди правильно пояснювати поняттями "начальник" і "підлеглий". Те, що один вихованець відходить від миски, коли підходить інший, ще не свідчить про існування постійного рангу.
У котячих колоніях усе складніше
Попри репутацію одинаків, у сприятливих умовах коти можуть жити групами. Таке трапляється, зокрема, поблизу ферм, рибних ринків, сміттєзвалищ та інших місць, де тварини мають постійний доступ до їжі.
У таких колоніях можуть формуватися досить тісні соціальні зв'язки. Особливо близькими часто є споріднені самки. Вони можуть разом доглядати за кошенятами, користуватися спільною територією та навіть допомагати одна одній захищати потомство.
Між котами, які не мають родинного зв'язку, також можуть виникати дружні стосунки. Тварини можуть вітатися контактом "ніс до носа", тертися одна об одну або спати поруч.
Запах теж має значення
Важливу роль у житті котячої групи відіграє запах. Тварини можуть розпізнавати членів своєї спільноти за спільним запаховим профілем. Натомість чужого кота, який не має такого запаху, можуть сприйняти як небажаного прибульця.
Тому котячі спільноти не варто уявляти як сувору систему з одним лідером і чітко розподіленими рангами. На взаємини впливають родинні зв'язки, характер конкретних тварин, територія та обставини.
Як зазначає експертка, "котячі групи – це не жорсткі системи, а гнучкі мережі". У них тварини можуть співпрацювати, підтримувати близькі стосунки, але водночас дотримуватися дистанції, коли це необхідно.
Отже, якщо один кіт у вашому домі регулярно поступається іншому, це не обов'язково означає, що перед вами "головний кіт". У світі цих тварин усе набагато ситуативніше: сьогодні перевага може бути в одного, а завтра – в іншого.
Раніше "Дивогляд" розповідав, що кінологиня назвала три найспокійніші породи собак для дому.
Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.
