Дослідження останніх років відкривають дивовижні факти про те, як змінюється життя диких тварин у цих умовах. Про це розповідає "Дивогляд".
Рекорд у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику
Стадо з 23 оленів шляхетних стало найбільшим за весь час спостережень. Щороку тут проводять маршрутні обліки копитних, щоб відстежувати їхню чисельність та шляхи міграції, повідомила пресслужба заповідника.
Цьогорічні результати показали не лише збільшення популяції окремих видів, а й зміни у використанні пасовищ. Через активне випасання оленів і коней Пржевальського кількість сухої трав'яної маси на території зменшилась, що знижує ризик великих пожеж. Водночас є види рослинності, такі як куничник і осока, які тварини майже не споживають, і вони продовжують накопичуватися.
Ці позитивні зрушення в чисельності диких тварин відбуваються на фоні інших не менш важливих відкриттів про вплив радіації на організми. Наприклад, нове дослідження, опубліковане IFLScience, зосередилося на тому, як умови Чорнобильської зони змінюють здоров’я птахів.
Що відбувається з птахами у Чорнобилі?
Команда науковців на чолі з аспірантом Університету Ювяскюля Самелі Пірто вивчала два види співочих птахів – велику синицю та мухоловку. Їхні гнізда розташовували в регіонах із різним рівнем радіації, щоб порівняти вплив забруднення на молоде покоління.
Хоча на сильно забруднених територіях кількість заселених гнізд виявилася меншою, значних відмінностей у здоров'ї пташенят чи їхньому розмноженні не зафіксували. Ба більше, птахи на цих ділянках мали навіть більш різноманітний раціон, споживаючи ширший спектр комах. Однак зразки їхнього калу вказали на глибші зміни – відмінності в мікробіомі кишківника, що є важливим показником загального здоров’я.
"Наслідки радіологічного забруднення для дикої природи досі широко не вивчені, особливо ризики, що постають перед дикими тваринами в ранньому віці.
Радіологічне забруднення створює додатковий стрес, з яким організми повинні впоратися, що призводить до безлічі наслідків, які ще не до кінця зрозумілі. Вивчення його наслідків має вирішальне значення, якщо людство прагне до ще більш ядерного майбутнього", – стверджують науковці.
Ці результати створюють цінну основу для подальших досліджень екології птахів у зонах радіаційного забруднення. Вони дозволяють зрозуміти, як саме радіація впливає на молодих особин, наголосив Пірто.
Проте не варто забувати, що більш ранні дослідження фіксували ще драматичніші наслідки для пернатих мешканців Чорнобильської зони. У 2011 році вчені проаналізували понад 550 птахів 48 видів і виявили, що навіть низький рівень радіації впливає на їхній розвиток – зменшується розмір голови та мозку, що може погіршувати когнітивні функції.
Таким чином, у Чорнобильській зоні природа демонструє два боки адаптації. З одного боку – зростає чисельність диких копитних, таких як олені шляхетні та коні Пржевальського, які освоюють території, очищені від людей. З іншого – дослідження птахів показують, що навіть за видимої стабільності радіаційне тло все ще залишає свій слід на рівні клітин та мікробіому.
Чорнобиль залишається своєрідною лабораторією під відкритим небом, де переплітаються біорізноманіття та наслідки людської діяльності. І хоча природа вчиться жити в цих умовах, вчені продовжують уважно спостерігати, щоб зрозуміти справжню ціну цього виживання.
Раніше "Дивогляд" розповідав, що рідкісні тварини перезимували в Чорнобилі.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
