Її тіло було вкрите щільним шаром водоростей і осаду, що створювало ефект загадкового природного саркофага. Вчений швидко зафіксував цю унікальну сцену на фото, яке згодом розлетілося мережею та викликало бурхливе обговорення серед наукової спільноти та звичайних користувачів, повідомляє "Дивогляд" із посиланням на IFLScience.
Трагічна знахідка
Згідно з припущеннями експертів, пума, ймовірно, провалилася під лід, намагаючись перепливти річку на початку зими. Попри те що ці хижаки здатні до плавання, холодна вода та товстий шар криги могли завадити їй вибратися на берег. Таке природне замороження часто трапляється з тваринами, що ризикують перетинати водойми у зимовий період.
Деякі користувачі інтернету висловили думку, що пума могла б стати скам'янілістю через природні процеси, які розпочалися після її загибелі. Проте Перуніак разом із колегами вирішили витягнути тіло тварини з води, щоб убезпечити його від вандалів та цікавих перехожих. Останки перемістили в більш надійне місце, де вони залишаться недосяжними для сторонніх.

Але питання лишається відкритим: чи могла б пума дійсно перетворитися на скам'янілість? За даними Британської геологічної служби, процес скам'яніння зазвичай триває десятки тисяч років – мінімальний термін складає 10 000 років.
Проте попередні дослідження показали, що процеси мінералізації можуть розпочатися значно швидше. Наприклад, у рамках одного з експериментів вчені виявили, що в органах жаби, зануреної в специфічне середовище, скам'яніння почалося вже за два роки.
Дослідники також зазначають, що на швидкість скам'яніння значно впливають так звані мікробні мати – біоплівки, які можуть створювати своєрідні "саркофаги" для м'яких тканин. Саме ці структури здатні прискорювати мінералізацію, зберігаючи тканини від руйнування. Проте в умовах крижаного озера активність мікробів, швидше за все, буде пригніченою, що знижує ймовірність швидкого скам'яніння.
Докторка Сюзанна Мейдмент із Музею природної історії в Лондоні звертає увагу на те, що водойма, де знайшли пуму, вже неодноразово замерзала і знову замерзне у майбутньому. Це може створити специфічний захисний бар'єр, який зупинить процес розкладання. У разі сприятливих умов у далекому майбутньому науковці могли б виявити скам'янілу копалину з добре збереженими м'якими тканинами.
Однак палеонтологи зазначають, що скам'яніння у дикій природі – процес рідкісний та складний. Зазвичай м'які тканини розкладаються набагато швидше, ніж встигає початися мінералізація. Щоб зберегти структури, як-от шкіра або пір'я, потрібні унікальні умови поховання, що значно ускладнює процес формування копалин.
Враховуючи ці обставини, ймовірність того, що пума колись стане скам'янілістю, лишається низькою. Її тіло потребувало б тисячоліть для завершення процесу, а специфічні кліматичні умови та фактори розкладу значно ускладнюють цей шлях. Тим не менше, відкриття Перуніака вже встигло зацікавити науковий світ і відкрило новий аспект у вивченні природних процесів скам'яніння.
Раніше "Дивогляд" розповідав, що у Мічигані вперше за 100 років помітили дитинчат пуми.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.