Як стверджує колишній офіцер російської розвідки, що втік на Захід, глава кремля досі не користується інтернетом, не має смартфона, а десять років тому змусив своє найближче оточення повернутися до друкарських машинок. Про цю проблему повідомляє "Дивогляд" із посиланням на матеріал Financial Times, автором якого є науковець з Оксфорду Артур Макфарлейн.
Він підкреслює – у країні, де найвищий керівник боїться сучасних технологій, не може бути прогресу в індустрії, яка потребує постійного розвитку.
Санкції та кадрова криза
Санкції Заходу жорстко обмежили росію в доступі до ключових компонентів для розвитку ШІ. Так, за даними "Радіо Свобода", державний гігант "Сбербанк" з початку повномасштабної агресії проти України зміг придбати лише 9000 графічних процесорів. Для порівняння – Microsoft за рік придбала майже пів мільйона таких чипів.
Більше того, нові "партнери" кремля не здатні забезпечити росію передовими напівпровідниками, бо самі не мають до них доступу. А масова еміграція айтішників, яка почалася після вторгнення в Україну, призвела до втрати близько 10% фахівців у цій сфері. В таких умовах розвиток навіть базових ШІ-платформ стає практично неможливим.
Результати – на обличчя: за глобальним рейтингом Tortoise Media росія опинилася лише на 31 місці за рівнем розвитку штучного інтелекту, поступившись навіть таким невеликим державам, як Ірландія, Люксембург чи Португалія.
Військовий аспект і стратегічна загроза
Штучний інтелект сьогодні – це не лише про побутові сервіси чи автоматизацію. Це питання стратегічної безпеки. Збройні конфлікти все частіше переходять у сферу високих технологій, де важливими є саме обчислювальні потужності. Без ШІ неможливо створити ефективну армію майбутнього – таку, що здатна керувати автономними дронами, аналізувати дані в режимі реального часу чи виявляти загрози до того, як вони матеріалізуються.
Макфарлейн вважає, що росія, яка вже відстає, може втратити будь-які шанси на технологічну конкуренцію, якщо війна триватиме ще кілька років. Відставання від країн НАТО зростатиме в геометричній прогресії – і не тільки у військовому, а й у економічному вимірі.
Що може зробити Захід
Для союзників України відкривається унікальне вікно можливостей. Позбавивши москву доступу до чипів, вони зможуть ослабити її не лише зараз, а й у довгостроковій перспективі. Макфарлейн пропонує не погоджуватися на скасування санкцій проти росії в галузі напівпровідників – навіть якщо інші обмеження буде переглянуто.
Ще один ефективний крок – створення візових програм для фахівців з ІТ-сфери, які прагнуть покинути рф. Це сприятиме "відтоку мізків" і ще більше ослабить технологічний потенціал країни-агресора.
Водночас важливо інформувати впливових осіб у самій росії про масштаби провалу у сфері ШІ. Якщо частина політичної еліти усвідомить, що путін веде країну в глухий кут, це може стати каталізатором внутрішніх змін.
Чи зможе рф надолужити?
Не виключено, що росія спробує наздогнати конкурентів, шукаючи обхідні шляхи. Приклад Китаю, який розробив ефективні моделі ШІ із меншими витратами, показує, що пізній старт не завжди є фатальним.
Крім того, кремль вже намагається модернізувати управління – звільнення голови "роскосмосу" та призначення молодшого керівника свідчить про спробу залучити нову хвилю технологічно підкованих управлінців.
Однак головна загроза для стратегії Заходу – це невизначеність. Ніхто не знає, який вигляд матиме глобальний баланс сил за 3-5 років. Москва може компенсувати брак ШІ за допомогою ядерного арсеналу чи консервативної сили – як вона вже робить в Україні.
Та якщо штучний інтелект справді стане стратегічною перевагою, то країна, яка живе технологіями минулого століття, просто не зможе конкурувати у світі майбутнього. І путіну, який боїться смартфона, не врятуватися від реальності, де править штучний інтелект.
Раніше ми повідомляли, що путін утримує владу менш стабільно, ніж будь-коли.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
