Вітаючи авторів документальної картини "Сліди", постановник наголосив, що в умовах повномасштабного протистояння вітчизняне кіно має виступати інструментом національної безпеки, а не транслювати світові виключно образ беззахисної жертви. Про це повідомляє "Дивогляд" із посиланням на допис митця у Facebook.
Від "Штольні" до реакції конгресменів у Вашингтоні
Левицький пригадав свій досвід із 2005 року під час зйомок фільму "Штольня", зауваживши, що ще тоді застерігав від культурної експансії рф, яка передує військовій агресії. Аби зберегти повну творчу незалежність, режисер свідомо відмовився від державного фінансування й працює виключно за підтримки приватного бізнесу через власну компанію Films Division Company (FDC), створюючи медійний образ сучасного українського війська.
Режисер поділився спогадами про просування своїх проєктів у США:
-
Документалістика для CNN: проєкт "Йди за мною" потрапив у прайм-тайм американського телеканалу, завдавши нищівного удару по російській пропаганді одразу після заяв кремлівського диктатора про "дотримання конвенцій";
-
Показ у США: під час демонстрації фільму "Ми були рекрутами" у Вашингтоні американські політики виявляли лише стриману зацікавленість;
-
Реакція на "Кіллхаус": тизер екшн-трилера "Кіллхаус" змусив американських сенаторів та конгресменів буквально підвестися з крісел, оскільки західний глядач звик до сильного, емоційного та видовищного кінематографа.
Зміна міжнародного наративу та протидія Голлівуду
За словами Левицького, під час неофіційних зустрічей у США йому прямо дали зрозуміти: закордонне суспільство втомилося від війни та більше не відчуває жалю, тому Україна повинна викликати захоплення власною стійкістю, а не розпачем:
"Один із присутніх підійшов до мене і сказав: Українців, на жаль, більше ніхто не жаліє. Усі звикли до війни. Тепер треба привертати увагу світу своїм героїзмом і своїм талантом створювати новий світ. Навіть якщо сьогодні цей світ мілітарний. У мене пішли мурахи по тілу. Тому що це саме те, що я багато років говорив собі й своїй команді. Не можна будувати стратегію на стражданнях. Таким людям не захотять допомагати і брати в партнери"
Ключові тези Любомира Левицького щодо майбутнього українського кіно:
-
Відмова від культу трагедії: повторювана трансляція нескінченних страждань виснажує партнерів, тоді як світ прагне бачити винахідливість, незламність та мілітарну потужність України;
-
Унікальність "Кіллхаусу": у стрічці ролі військових виконали чинні бійці та ветерани (частина з яких зараз перебуває безпосередньо на передовій), а сюжет висвітлює технологічні рішення ЗСУ та проблему викрадення українських дітей;
-
Експансія рф у Голлівуд: російські пропагандистські структури вкладають колосальні ресурси для просування власних меседжів через американські проєкти (зокрема у третьому сезоні серіалу "Спецзагін левиці").
Левицький переконаний, що "Кіллхаус" мав високі шанси потрапити до оскарівського шортлиста, адже премія неодноразово відзначала якісні глядацькі трилери. Постановник закликав вітчизняну кіноспільноту об'єднуватися заради формування потужного мілітарного кіновсесвіту та системного просування переможних історій на світовій арені.
Раніше "Дивогляд" повідомляв, що Франція висуває на "Оскар" фільм про "СВО" від російського режисера, а від України обрали фільм про жінок після російського полону.
Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.
