Світ виявився неготовим до повернення Ель-Ніньйо?
Світовий океан та атмосфера готуються до чергового температурного стрибка, зумовленого фазою Ель-Ніньйо. Хоча сучасні моделі дають змогу завчасно прорахувати місця майбутніх посух, повеней та лісових пожеж, більшість держав виявилися незахищеними перед стихією. Про це повідомляє "Дивогляд" із посиланням на New Scientist.
Прогнозована руйнація та запаси збіжжя: хто встиг підготуватися
Кліматологи наголошують, що макрорегіональні катастрофи, пов'язані з цим цикловим явищем, давно перестали бути несподіванкою. Для прикладу, за останні 70 років кожен із восьми потужних спалахів Ель-Ніньйо неминуче приносив тривалу посуху до Індонезії, яка повторюється і цього разу. Через таку точність математичних моделей фахівці переконані: руйнівних наслідків стихії цілком можна уникати за умов вчасної підготовки.
Рівень протиаварійної готовності у світі виявився вкрай неоднорідним:
-
Заходження на випередження в Перу: місцевий уряд вже запровадив режим надзвичайного стану, аби завчасно спрямувати ресурси на захист населених пунктів;
-
Стратегічні накопичення: Китай, Індія та окремі європейські країни сформували значні продовольчі резерви зерна для компенсації неврожаю;
-
Вразливість розвинених держав: США, Велика Британія, Австралія та Канада взагалі не мають подібних національних запасів продовольства на випадок масштабної кризи.
Зношена інфраструктура та фінансовий голод бідних регіонів
Поряд із відсутністю продовольчих накопичень, загрозу для Заходу становить критична зношеність базових комунальних мереж. Британські каналізаційні системи переповнюються під час звичайних злив, а енергетичні мережі в США та Європі дають збої навіть за помірного навантаження. Потужний кліматичний удар здатний миттєво паралізувати ці комунікації.
Ще складніша ситуація розгортається у найменш захищених куточках планети:
-
Дефіцит міжнародного фінансування: Ефіопія, Судан та Південний Судан розробили дієві плани запобігання голоду, проте країни-члени ООН надали лише третину від необхідного обсягу коштів;
-
Мережеві інвестиції: аналітики закликають уряди терміново вкладати гроші в повсякденну інфраструктуру, оскільки такі видатки гарантовано окупаються під час надзвичайних ситуацій;
-
Геоінженерні суперечки: серед науковців тривають дискусії щодо можливості штучного втручання в атмосферні процеси задля примусового зниження пикових температур.
Раніше "Дивогляд" розповідав, коли очікувати піку рекордно потужного Ель-Ніньйо.
Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.
