Попри суворий арктичний клімат, віддаленість та дивні на перший погляд правила, це місце перетворилося на унікальний освітній, науковий і туристичний центр. Про особливості життя в екстремальних умовах повідомляє "Дивогляд" із посиланням на Express.
Особливості інфраструктури та унікальні заборони
За даними перепису 2026 року, у Лонг'їрбюені мешкає трохи більше 2,5 тисячі людей, а площа міста становить лише 10,4 квадратного кілометра. Попри компактні розміри, поселення має повноцінну інфраструктуру: тут працюють дитячий садок, школа, церква, пошта, музей і кілька ресторанів. Водночас у місті діє лише один продуктовий магазин, який повністю забезпечує потребами як місцевих жителів, так і численних гостей.
Місто має цілу низку незвичних побутових правил та особливостей:
-
Замість назв – номери – у Лонг'їрбюені вулиці не мають звичних назв, замість них використовують цифрову нумерацію.
-
Заборона на котів – утримання цих домашніх тварин заборонене на законодавчому рівні для збереження популяції місцевих диких птахів.
-
Ліміт на алкоголь – для кожного мешканця встановлено суворий щомісячний ліміт на купівлю міцних напоїв.
Чому в місті заборонено ховати померлих
У мережі часто можна зустріти міф про те, що в Лонг'їрбюені "заборонено вмирати". Насправді ж у місті з 1950 року діє офіційне табу на поховання померлих.
Таке рішення ухвалили після того, як науковці виявили, що в умовах вічної мерзлоти тіла загиблих під час пандемії іспанського грипу 1918 року взагалі не розкладаються. Це створило загрозу поширення та збереження активних штамів смертоносних вірусів. Через це тяжкохворих людей або пенсіонерів заздалегідь транспортують на материкову частину Норвегії.
Освіта, дика природа та озброєні жителі
У Лонг'їрбюені функціонує найпівнічніший вищий навчальний заклад у світі – Університетський центр Шпіцбергена, розташований на 78° північної широти. Студенти з усього світу приїжджають сюди для вивчення арктичної біології та геофізики.
Поселення розкинулося у мальовничій долині на березі Адвент-фіорду в оточенні льодовиків та гір. Дика природа тут підступає просто до будинків:
-
Фауна – у межах міста та навколо нього можна регулярно зустріти північних оленів, а у водах фіорду – китів.
-
Захист від хижаків – головною загрозою для людей залишаються білі ведмеді. З цієї причини кожен житель зобов'язаний мати при собі вогнепальну зброю під час виходу за межі поселення.
Походження назви та як дістатися
Існує поширена ілюзія, що назва Лонг'їрбюен пов'язана з довгими полярними ночами чи ізольованістю. Насправді місто назвали на честь його засновника – американського підприємця Джона Манро Лонг'їра.
Попри мінусові температури протягом року, місто приваблює десятки тисяч мандрівників. Дістатися сюди можна регулярними авіарейсами: переліт із Осло займає близько трьох годин, а з Тромсе – лише півтора години.
Раніше "Дивогляд" розповідав про мінуси життя в Норвегії очима українки.
Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.
