У Польщі, яка колись стала одним із головних прихистків для мільйонів українців, нині помітно згасає хвиля солідарності.
Коли Україна переживає один із найнебезпечніших періодів у своїй новітній історії, польське суспільство дедалі частіше демонструє втому та роздратування від присутності українських біженців. Про це повідомляє Bloomberg, пише "Дивогляд".
Ще у 2022 році, відразу після початку повномасштабного вторгнення, 94% поляків висловлювали готовність приймати українських переселенців. Сьогодні цей показник упав удвічі – до 48%. Половина опитаних вважає, що держава надто щедро підтримує українців соціальними виплатами.
Інциденти, подібні до того, що стався з українською науковицею Олександрою Іванюк у варшавському трамваї, стають дедалі частішими. Коли чоловік у камуфляжі почав ображати її та подругу, пасажири мовчали.
"Всі його чули, але мене найбільше вразило те, що ніхто не відреагував", – пригадує Іванюк. Жінка зізнається, що не наважилася вступити в суперечку, побоюючись фізичного нападу.
Подібні епізоди, за оцінкою видання, свідчать про глибші процеси – "про ерозію" тієї солідарності, яка ще донедавна була предметом гордості Польщі.
Аналітики зазначають, що антиукраїнські настрої поступово стали елементом внутрішньополітичної боротьби. Новообраний президент Кароль Навроцький, який переміг Дональда Туска, висловлює сумнів щодо вступу України до ЄС та НАТО. Разом із союзниками з партії "Право і справедливість" він звинувачує українських біженців у зловживанні соціальною допомогою.
У серпні Навроцький навіть наклав вето на закон, який мав розширити підтримку переселенців. Як зазначає польський експерт Петро Бурас, перед новою владою постає складне завдання – поєднати національні інтереси з наростаючим невдоволенням частини виборців, які дедалі гучніше говорять про "українське питання".
Попри критику, українці суттєво вплинули на економіку Польщі. За підрахунками Польського банку розвитку, українські працівники забезпечують до 2,4% ВВП країни. А 78% з тих, хто отримав тимчасовий захист, уже мають роботу.
Економіст Ягеллонського університету Ян Бжозовський застерігає:
"Завдяки українським мігрантам Польща може компенсувати брак робочої сили в умовах демографічного спаду".
Він наголошує, що негативне ставлення до переселенців може змусити їх обирати Німеччину, Францію чи інші країни ЄС, де атмосфера сприятливіша.
За даними поліції, лише у 2024 році було зафіксовано понад 650 справ, пов’язаних зі злочинами проти громадян України. У перші дев’ять місяців 2025-го – ще 477. Омбудсмен Польщі підтверджує: кількість проявів дискримінації та мови ненависті щодо українців зростає.
Асоціація "Ніколи більше", яка відстежує випадки расизму та ксенофобії, фіксує збільшення фізичних нападів на українців протягом останніх двох років.
Міграційна аналітикиня Олена Бабакова вважає, що суспільне роздратування підживлює образ "невдячного українця". Вона пояснює: коли частина біженців відмовляється від низькооплачуваної праці й конкурує з поляками на ринку, це сприймається як порушення негласної домовленості.
Бабакова розповідає, що її син, який є громадянином Польщі і говорить польською, грався у пісочниці з дівчинкою, але її батько, почувши український акцент хлопчика, відвів доньку вбік і сказав: "Ти не гратимеш із цим українським хлопчиком".
Раніше "Дивогляд" розповідав про те, як за три роки змінилися робота та інтеграція українських біженців у Німеччині.
Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.
