Ці нововведення спрямовані на вдосконалення освіти, підвищення прозорості в роботі військкоматів, підтримку військовослужбовців і забезпечення фінансової стабільності педагогів. Одним із ключових кроків стане реформа загальновійськової підготовки молоді, яка змінить підхід до військової освіти в Україні. Про це повідомляє "Дивогляд" із посиланням на "BBC".
Реформа загальновійськової підготовки
З 1 вересня в Україні стартує програма загальновійськової підготовки, покликана навчити громадян базовим навичкам захисту держави. Вона включає два основні напрями.
Базова загальновійськова підготовка (БЗВП) буде інтегрована в освітні програми вищих навчальних закладів для студентів денної форми навчання віком 18–25 років. Після складання присяги учасники отримають статус військовозобов’язаних, але до 25 років не підлягатимуть призову.
Теоретичну частину курсу зобов’язані пройти всі студенти – як чоловіки, так і жінки. Практичні заняття будуть обов’язковими для чоловіків без медичних протипоказань, а для жінок – добровільними.
Відмова від курсу або невиконання нормативів призведе до відрахування з вишу, наголошують у Міністерстві оборони.
Завершення БЗВП звільняє від строкової служби, а студенти отримують сертифікат, що підтверджує їхні навички.
Базова військова служба (БВС) замінить строкову службу для чоловіків 18–25 років, які не навчаються у вишах. Цей курс, тривалістю до 90 днів, передбачає навчання поводженню зі зброєю, тактиці бою та наданню домедичної допомоги.
У мирний час БВС триває 5 місяців, під час воєнного стану – до 3 місяців. Учасники проходитимуть медичний огляд, психологічний відбір і підготовку у спеціалізованих військових центрах. Звільнення від БВС можливе за станом здоров’я або для тих, хто вже має військову спеціальність.
Обов’язкова відпустка для військових
З вересня 2025 року набуває чинності закон, який гарантує військовослужбовцям обов’язкове використання 15 із 30 днів щорічної відпустки. Документ також розблоковує можливість надання 14 додаткових днів відпустки учасникам бойових дій за згодою командира.
"Контрактники 18–24 років, які не мають вищої освіти та навчаються, відтепер матимуть право на відпустку для складання іспитів", – пояснював заступник керівника ОПУ Павло Паліса.
Загалом військові отримуватимуть 30 днів основної відпустки (з яких 15 обов’язкові), 10 днів за сімейними обставинами та 14 додаткових днів для учасників бойових дій. Закон, підписаний президентом 22 серпня, набуде чинності не раніше 20 вересня. Раніше військові часто залежали від рішення командира, через що багато хто роками не мав можливості скористатися відпусткою.
Бодікамери для працівників ТЦК
Починаючи з 1 вересня, усі працівники Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) зобов’язані носити бодікамери під час перевірки документів чи вручення повісток. У разі порушення правил відеофіксації передбачена дисциплінарна відповідальність, включно з доганою чи звільненням.
"Цей крок дозволить забезпечити прозорість та законність діяльності груп оповіщень ТЦК, а також захистити права обох сторін", – заявив міністр оборони Денис Шмигаль.
За його словами, 85% працівників ТЦК уже використовують бодікамери, а з вересня обладнання отримають усі. Ця ініціатива спрямована на підвищення довіри до діяльності ТЦК і зменшення конфліктних ситуацій.
Зміни в тарифах на електроенергію
З 1 вересня НКРЕКП підвищує тарифи на розподіл електроенергії для низки операторів систем розподілу. Це необхідно для зменшення фінансового навантаження на ринок і створення аварійних запасів обладнання на випадок обстрілів. Підвищення складе 14–23%, найбільше воно торкнеться "Закарпаттяобленерго", "Кіровоградобленерго" та "Хмельницькобленерго".
Для населення тарифи залишаться незмінними – 4,32 грн за 1 кВт·год. Проте Федерація роботодавців України закликала уряд переглянути рішення, наголошуючи, що додаткові витрати бізнесу сягнуть 15 млрд грн, що може негативно вплинути на промисловість в умовах війни.
Закриття малих сільських шкіл
З вересня уряд припиняє фінансування шкіл із кількістю учнів менше 45. У Міністерстві освіти пояснюють, що утримання таких закладів обходиться надто дорого: витрати на одного учня в селі сягають 30,4 тис. грн, а в деяких випадках – понад 52 тис. грн, тоді як у містах – близько 25 тис. грн.
Місцеві громади можуть зберегти школи, якщо фінансуватимуть їх самостійно. Інакше учнів перевозитимуть до шкіл у сусідніх населених пунктах, як це відбувалося після припинення фінансування шкіл із менше ніж 25 учнями з 2016 року.
Підвищення стипендій для учнів і студентів
З вересня 2025 року зростуть стипендії для студентів і учнів із високими освітніми досягненнями. Президент Володимир Зеленський оголосив про нові президентські стипендії:
- 25 000 грн і 10 000 грн щомісяця для призерів та учасників міжнародних учнівських олімпіад, які вступили до українських вишів (загалом 150 стипендій);
- 15 000 грн, 10 000 грн і 5 000 грн для 300 призерів Всеукраїнських олімпіад.
Ці виплати здійснюватиме Фонд президента протягом першого року навчання. Також стипендію 10 000 грн на рік отримають випускники, які склали НМТ на 185+ балів із кожного предмета та вступили до вишів.
Академічні стипендії за успішність також зростуть: 6320 грн для учнів профтехів, 7600 грн для студентів коледжів, 10 000 грн для студентів вишів і 23 700 грн для аспірантів. Кандидатів висувають вчені ради закладів. Наступного року планується підвищення стипендій для всіх студентів.
Доплати для вчителів
З 1 вересня вчителі отримуватимуть додаткові 1000 грн до зарплати, що разом із попередньою надбавкою складе 2000 грн. Ці кошти виплачуватимуться за роботу в умовах війни до кінця року, коли буде скасовано воєнний стан.
Очільниця уряду Юлія Свириденко повідомила, що з 2026 року планується підвищення окладів учителів, хоча деталі щодо термінів не уточнено. Наразі середня зарплата вчителя становить 14 200 грн, що значно нижче середньої по країні (23 460 грн).
Нові платні послуги в школах і садках
З вересня державні та комунальні заклади освіти зможуть надавати нові платні послуги, зокрема репетиторство, підготовку до вступу в коледжі та виші, а також групові заняття для підготовки до НМТ. Раніше школи й садки обмежувалися проведенням гуртків, майстер-класів і позаурочних заходів.
За даними "Освіторії", деякі батьки стурбовані, що ці послуги можуть стати фактично обов’язковими.
"Дехто вже пише в соцмережах, що вчитель оголосив таку допомогу за гроші обов’язковою для учнів, що мають низькі бали з його предмета. Інакше, мовляв, не бачити їм гарної оцінки", – вказують автори "Освіторії".
Фахівці, зокрема Олена Парфьонова з "Батьки SOS", зазначають, що платні послуги можуть посилити освітню нерівність між тими, хто може їх оплатити, і тими, хто не має такої можливості.
Висновки
Нововведення вересня 2025 року охоплюють широкий спектр змін, спрямованих на підвищення обороноздатності, підтримку освіти та соціального захисту. Реформа військової підготовки молоді готує громадян до захисту країни, нові правила відпусток для військових забезпечують їм необхідний відпочинок, а бодікамери в ТЦК підвищують прозорість.
Водночас зростання тарифів для бізнесу та припинення фінансування малих шкіл викликають дискусії. Збільшення стипендій і доплат для вчителів підтримує освіту, але нові платні послуги в школах можуть створити додаткові виклики для батьків. Ці зміни відображають прагнення держави адаптуватися до умов воєнного часу, зберігаючи баланс між безпекою, освітою та соціальною справедливістю.
Раніше "Дивогляд" розповідав про зміни з 1 вересня для пенсіонерів.
Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.
