Місце з історією Першої світової стало парком посеред волинського лісу
На Волині неподалік хутора Ставеччина розкинулося унікальне місце, яке нині відоме як "Гора конвалій". Про це повідомляє "Дивогляд" із посиланням на "Суспільне".
Його створив Степан Чабан – чоловік, який колись мешкав у Луцьку, але вирішив змінити міське життя на тишу й природу. Після того, як почув від знайомого про мальовничий куточок, вкритий дубами та конваліями, він без вагань продав квартиру та переїхав разом із дружиною у глибинку.
Земля, яку він отримав, виявилася не просто красивою – вона мала особисту цінність. Колись тут жив його дід, якого у 1950-х роках було примусово вивезено до Ростовської області. Як згадує Степан, коли він уперше приїхав на місцину, саме розцвітали конвалії – цей аромат став для нього символом відродження.
"Це дідівщина моя", – каже він.
Саме це усвідомлення стало поштовхом до того, аби не просто облаштувати житло, а створити цілий парк. На ділянці площею в один гектар він почав облагороджувати територію – встановив освітлення, провів опалення, гарячу воду, інтернет та навіть підключив телефонну лінію, яку спеціально тягнули дротом на сім кілометрів.
"З мене люди сміялись, бо телефон в мене на дубі висів", – з посмішкою пригадує Чабан.
Раніше дістатися сюди було майже неможливо: дороги фактично не існувало, а в окремі періоди людям навіть доставляли хліб вертольотом. Зараз же, попри віддаленість (30 км до Ковеля, 100 – до Луцька), місце живе повноцінним життям.
З часом Степан дізнався, що обрана ним місцина має й історичне значення. Під час Першої світової війни тут, на Лисій Горі, розташовувався спостережний пункт австро-угорської армії, яка намагалася стримати "Брусиловський прорив" військ Російської імперії у 1916 році. Тоді лісів на цих землях ще не було, і з пагорба відкривався краєвид на всю долину Стоходу, де розгорталися драматичні події.
"І всі події, які відбувалися і люди, які загинули і по тому Стоходу плили, все це спостерігалося звідси. Лісу не було тут. Це була Лиса Гора. Ось в якому історичному місці ми живемо", – ділиться власник "Гори конвалій".
Зараз Степан із нетерпінням чекає на повернення сина з фронту. У родини великі плани: разом вони хочуть перетворити "Гору конвалій" на Парк Перемоги – простір, що вшановуватиме пам’ять, водночас залишаючись символом життя, стійкості та оновлення.
Раніше "Дивогляд" розповідав, що на Волині жінка, яка не визнає Україну, чинила опір комунальникам із палицею в руках.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
