Вони не покладаються лише на силу, а ретельно працюють у команді. Цю тактику вперше оцінили військові командири, і незабаром вона була адаптована для використання в морських боях. Про це розповів еволюційний біолог Скотт Треверс із Ратгерського університету в своїй статті для Forbes, повідомляє "Дивогляд".
Вовки як стратеги
Під час Другої світової війни адмірал Карл Деніц, що був на службі у нацистській Німеччині, звернув увагу на те, як вовки полюють, і вирішив застосувати цю тактику до війни на морі. Він зрозумів, що підводні човни, подібно до вовків, повинні діяти у зграях, щоб бути максимально ефективними. Результат не забарився: німецькі підводні човни стали справжнім кошмаром для морського флоту союзників, і це досягалося завдяки тактиці зграї.
Треверс пояснює, що полювання вовків – це не просто агресія, а ретельно скоординований процес. Кожен член зграї має чітко визначену роль, і вони діють злагоджено. Частина вовків обходить ціль з флангу, перекриваючи всі можливі шляхи відступу, в той час як інші тиснуть на здобич. Такий підхід дозволяє досягти успіху навіть у боротьбі з великими тваринами, наприклад, з лосем, з яким один вовк не впорався б.
Цей колективний підхід до полювання на основі простих, але ефективних правил став основою для застосування такої ж стратегії в морських боях. Адмірал Деніц зрозумів, що один підводний човен не може бути таким ефективним, як кілька, тому почав використовувати їх у зграях.
Один підводний човен став "тінню", передаючи координати іншим підводним човнам, які знаходились поблизу. Незабаром вся зграя підводних човнів оточувала ворога з різних боків, не залишаючи йому шансів на втечу.
Цю тактику назвали Rudeltaktik (зграйна тактика). Підводні човни більше не діяли поодинці, вони почали діяти групами, що значно підвищило ефективність атак. Торгові судна, які перевозили важливі вантажі, ставали легкою здобиччю для цієї зграї підводних човнів.
Згодом, ВМС США вдосконалили цю стратегію, зробивши її ще більш смертоносною. Американці почали патрулювати океани групами підводних човнів, обмінюючись розвідувальною інформацією і спільно плануючи засідки. Вони атакували не лише військові кораблі, але й японські лінії постачання, що значно знизило здатність Японії продовжувати війну.
Таким чином, навіть природні стратегії полювання в дикій природі можуть стати основою для військових інновацій. Вовки навчили нас, що ефективна командна робота здатна зламати будь-яку оборону – чи у лісі, чи на морі.
Раніше "Дивогляд" ділився неймовірними історіями про тварин-шпигунів, які показують, як природа працює на спецслужби.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
